Варцаба В. І., Мулеса Е. В. Оцінка фінансової спроможності провідних об’єднаних територіальних громад Закарпатської області // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". - 2018. - №5. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2018-5-3835
Економічні науки
УДК 336.14:352(477):35.072.1
Варцаба Віра Іванівна
доктор економічних наук, доцент,
завідувач кафедри фінансів і банківської справи
Ужгородський національний університет
Варцаба Вера Ивановна
доктор экономических наук, доцент,
заведующий кафедрой финансов и банковского дела
Ужгородский национальный университет
Vartsaba Vira
Doctor of Economics, Associate Professor,
head of the Finance and Banking Department
Uzhgorod National University
Мулеса Еліна Валеріївна
магістр кафедри фінансів і банківської справи
Ужгородського національного університету
Мулеса Элина Валериевна
магистр кафедры финансов и банковского дела
Ужгородского национального университета
Mulesa Elina
Master of Finance and Banking Department of the
Uzhgorod National University
ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СПРОМОЖНОСТІ ПРОВІДНИХ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ОЦЕНКА ФИНАНСОВОЙ СПОСОБНОСТИ ВЕДУЩИХ ОБЪЕДИНЕННЫХ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ОБЩИН ЗАКАРПАТСКОЙ ОБЛАСТИ
EVALUATION OF FINANCIAL CAPACITY OF THE LOCAL JOINT TERRITORIAL GROUPS OF THE TRANSCARPATH REGION
Анотація. Стаття присвячена дослідженню рівня фінансової спроможності об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Закарпатської області на основі матеріалів бюджетів Тячівської міської та Вільховецької сільської об’єднаних громад. Виявлено, що запровадження реформи на Закарпатті, з перших кроків і до сьогоднішнього дня, є найменш активним серед усіх регіонів України. Однак, результати дослідження показали, що запровадження реформи місцевого самоврядування на Закарпатті є досить успішним. Помітна тенденція до значного збільшення загального обсягу власних надходжень місцевих бюджетів проаналізованих ОТГ, що в результаті вплинуло на оптимізацію структури їх видаткової частини, зокрема капітальних видатків, направлених на розвиток інфраструктури територій. Виявлено основні проблеми, пов’язані із запровадженням децентралізаційних процесів на Закарпатті та визначено можливі шляхи їх вирішення.
Ключові слова: бюджетна децентралізація, місцеві бюджети, загальний фонд місцевих бюджетів, власні доходи місцевих бюджетів, дотаційність бюджетів, капітальні видатки, видатки на утримання апарату управління, фінансово спроможна громада.
Аннотация. Статья посвящена исследованию уровня финансовой состоятельности объединенных территориальных общин (ОТO) Закарпатской области на основе материалов бюджетов Тячевской городского и Вильховецкой сельской объединенных общин. Выявлено, что введение реформы в Закарпатье, с первых шагов и до сегодняшнего дня, является наименее активным среди всех регионов Украины. Однако, результаты исследования показали, что реформа местного самоуправления на Закарпатье достаточно успешным. Заметна тенденция к значительному увеличению общего объема собственных поступлений местных бюджетов проанализированных ОТГ, что в результате повлияло на оптимизацию структуры их расходной части, в том числе капитальных расходов, направленных на развитие инфраструктуры территорий. Выявлены основные проблемы, связанные с введением децентрализационных процессов на Закарпатье и определены возможные пути их решения.
Ключевые слова: бюджетная децентрализация, местные бюджеты, общий фонд местных бюджетов, собственные доходы местных бюджетов, местные налоги и сборы, самодостаточные территориальные общины.
Summary. The article is devoted to the study of the level of financial capacity of the combined territorial communities (UTC s) of the Transcarpathian region on the basis of the budget materials of the Tyachiv town and Vilkhovets rural communities. It was revealed that the implementation of the reform in Transcarpathia, from the first steps to the present day, is the least active among all regions of Ukraine. However, the results of the study showed that the implementation of the reform of local self-government in Transcarpathia is quite successful. A noticeable tendency to a significant increase in the total volume of own revenues of local budgets analyzed by OTG, which ultimately affected the optimization of their expenditure structure, in particular, capital expenditures aimed at the development of the infrastructure of the territories. The main problems connected with the introduction of decentralization processes in the Transcarpathia were identified and possible ways of their solution were determined.
Key words: budget decentralization, local budgets, general fund of local budgets, local budget revenues, local taxes and fees, self-sufficient territorial communities.
Постановка проблеми. Процес децентралізації, що відбувається в Україні є однією з найважливіших змін та викликає багато протиріч. На сьогоднішній день немає жодного регіону не задіяного в цьому процесі. Закарпатська область вже не перший рік займає останні сходинки рейтингу щодо темпів реалізації реформи серед областей України і тому питання виявлення та обґрунтування причин такої ситуації є особливо необхідним на сучасному етапі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження результатів фінансової децентралізації в контексті досягнення громад знайшли своє відображення у працях Дюг В.Ю. [4], Казюк Я. [5], Макрович Г. [6] та інших вітчизняних науковців. Однак, на нашу думку, враховуючи досить низькі темпи реалізації реформи на Закарпатті оцінка фінансової спроможності громад даного регіону потребує особливої уваги та всебічного аналізу з метою виявлення основних причин такої ситуації.
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Головною метою є аналіз та оцінка фінансової спроможності Тячівської та Вільховецької об’єднаних територіальних громад Закарпатської області та впливу процесів децентралізації на формування їх бюджетів.
Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день Закарпатська область налічує шість ОТГ. Першопроходцем реформи децентралізації на Закарпатті став Тячівський район, в якому 25 жовтня 2015 року відбулися перші вибори голів ОТГ і утворилися дві громади – Тячівська міська ОТГ та Вільховецька сільська ОТГ [9; 10]. 18 грудня 2016 відбулися вибори сільського голови Полянської громади, яка успішно запрацювала і прийняла бюджет, пішли виплати. Того ж року 30 квітня відбулися вибори у Іршавській та Перечинській міських ОТГ [8]. Останньою на Закарпатті об’єдналася Баранинська ОТГ за результатами виборів 29 жовтня 2017 року [3].
Якщо брати кількісно, то у 2015 році Закарпатська область була 17-тою у рейтингу областей України, починаючи з 2016 року вона займає останнє місце. Перед нами тільки Луганська область (11 громад), Київська та Харківська області (12 громад) [5]. Проте, не завжди кількість визначає якість. Порівняно навіть з деякими ОТГ лідируючих областей, громади на Закарпатті є потужнішими, більш фінансово спроможними, і територіально, і за кількістю населення, і площею, а тому і більш успішніші. Саме такими є Тячівська та Вільховецька ОТГ, які й стали об’єктом подальшого дослідження.
Тячівська міська та Вільховецька сільська ОТГ об’єдналися у Тячівському районі Закарпатської області 21 та 26 серпня відповідно в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року [8]. Варто відмітити, що перші громади на Закарпатті хоч і створені одночасно, але є суттєво різними, так як Тячівська громада об’єдналася довкола міста Тячів, а центром Вільховецької є село Вільхівці. Така особливість суттєво впливає на всі показники подальшого аналізу.
Сьогодні існують різні оцінки ефективності реформи місцевого самоврядування, зокрема таких її етапів, як добровільне об'єднання територіальних громад та фінансова децентралізація. Однак, будь-які висновки мають базуватися на реальних показниках, які відображають попередні результати реформи.
Саме тому, в основу проведення оцінки фінансової спроможності Тячівської та Вільховецької ОТГ лягли чотири основні показники, розроблені Групою експертів фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні [7], які відображають: власні доходи на 1-го мешканця рівень дотаційності бюджетів (питома вага базової/реверсної дотації у доходах); питому вагу видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах ОТГ (без трансфертів з державного бюджету); капітальні видатки на 1-го мешканця.
Аналіз бюджетів Тячівської та Вільховецької ОТГ за 2015–2017 роки показав значне зростання рівня їх дохідності [1]. Обсяг надходжень Тячівської ОТГ за проаналізований період збільшився в 3,5 рази (з 21526,4 тис. грн. у 2015 році до 76743,6 тис. грн. у 2017 році), а Вільховецької ОТГ у 5 разів (з 2452,3 тис. грн. у 2015 році до 11852,6 тис. грн. у 2017 році).
Подібне зростання спостерігається і в частині власних ресурсів, що, в свою чергу, пов’язано з розподілом податків та зборів за принципом передбаченим законом про об’єднання. Основну частину власних доходів бюджетів громад займають податкові надходження в середньому 94,2% в бюджеті Тячівської ОТГ та 98,9% – Вільховецької ОТГ. Особливо це можна помітити у 2016 році, коли до власних надходжень новостворених ОТГ почало надходити 60% ПДФО, який і став основним наповнювачем їх бюджетів – 52,3% загального обсягу власних ресурсів бюджету Тячівської ОТГ та 51,4% бюджету Вільховецької ОТГ [8].
Таким чином, з розрахунку на одного мешканця Тячівської ОТГ (рис. 1) протягом 2015–2016 років показник власних доходів зріс вдвічі (на 1694,4 грн. на особу), а до показника 2017 року на 12,5% (399,4 грн. на особу). Щодо бюджету Вільховецької ОТГ (рис. 1), то обсяг власних доходів на 1-го мешканця зріс майже втричі (на 350,6 грн. на особу), до показника 2017 року на 32,4% (171,5 грн. на особу).
Рис. 1. Динаміка власних доходів на 1-го мешканця бюджетів Тячівської та Вільховецької ОТГ у 2015–2017 рр., грн. на ос.
Джерело: сформовано на основі джерела [7, 11]
Аналізуючи дохідну частину бюджетів ОТГ, важливим показником, що характеризує стан фінансової спроможності громад є рівень дотаційності бюджетів (питома вага базової/реверсної дотації у доходах).
Обсяг дотаційності (без врахування субвенцій) Тячівської ОТГ [7] у 2015 році складав 1,5%. З переходом на прямі міжбюджетні відносини у 2016 році показник зменшився на 0,4% і склав 0,9%, а станом на 2017 рік бюджет громади є бездотаційним. Зменшення відсотка дотаційності можна спостерігати і у Вільховецькій ОТГ [7]. Тут цей показник за аналізований період знизився на 16,6% (з 58,3% у 2015 році) і у 2017 році склав 41,7%.
Що стосується видаткової частини бюджетів Тячівської та Вільховецької ОТГ, то аналіз показав, що загальний обсяг видатків Тячівської ОТГ за період дослідження зріс в 4,5 рази (з 37115,6 тис. грн. у 2015 році до 168449,1 тис. грн. у 2017 році), а у бюджеті Вільховецької ОТГ в 4 рази (з 16735,5 тис. грн. у 2015 році до 69024,1 тис. грн. у 2017 році).
В структурі видатків спеціального фонду основну долю у 2015 році займають капітальні видатки (50,4% та 50,1% у Тячівській та Вільховецькій ОТГ відповідно), а вже в наступних роках переважають поточні. В розрахунку на 1-го мешканця (без субвенцій з держбюджету) (рис. 3) обсяг капітальних видатків у Тячівській ОТГ протягом 2015–2017 років збільшився у 3 рази (з 954,6 грн. на особу у 2015 році до 2420 грн. на особу у 2017 році), а у бюджеті Вільховецької ОТГ – на 51,4% (з 671,1 грн. на особу у 2015 році до 1015,9 грн. на особу у 2017 році).
Не менш важливе значення у аналізі фінансової спроможності ОТГ має оцінка видатків на утримання апарату управління у їх фінансових ресурсах [7,11]. У 2015 році частка даного виду видатків у бюджеті Тячівської ОТГ складала 7,6%, однак у 2016 році цей показник зменшився і склав 4,3%, а от показник 2017 року збільшився (на 2,0%) і склав 6,3%. Подібна ситуація спостерігається і щодо бюджету Вільховецької ОТГ: 12,2%, 5,3% та 5,7% відповідно.
Рис. 2. Динаміка капітальних видатків на 1-го мешканця бюджетів Тячівської та Вільховецької ОТГ у 2015 – 2017 рр., грн. на ос.
Джерело: сформовано на основі даних джерела [7, 11]
Отож, дослідивши фінансову спроможність Тячівської та Вільховецької ОТГ, можна з впевненістю сказати, що запровадження реформи місцевого самоврядування на Закарпатті є досить успішним. Однак, за рівнем реалізації децентралізаційних процесів Закарпатська область значно відстає від інших регіонів, і, як вже зазначалося, не перший рік «пасе задніх» у загальному рейтингу по Україні. Це пов’язано з існуванням ряду ризиків та невирішених проблем, основними серед яких є:
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про помітний позитивний вплив децентралізаційних процесів на бюджети ОТГ Закарпаття: вони володіють достатнім рівнем фінансових можливостей для здійснення своїх повноважень та покращення рівня життя кожного жителя, стали більш незалежними та самодостатніми, а за рахунок збільшення власних надходжень здатні здійснювати фінансування витрат, спрямованих, безпосередньо, на розвиток громади, що вказує на поступове перетворення їх з бюджетів «проїдання» в бюджети розвитку.
Однак, на сьогоднішній день, процес реалізації реформи децентралізації на Закарпатті, як і в Україні загалом знаходиться на стадії, коли громади готові об’єднуватись, але вони мають бачити і розуміти конкретні вигоди об'єднаних громад. З цією проблемою можна справитися лише шляхом постійного діалогу з громадами, навчання управлінського корпусу органів місцевого самоврядування та муніципалітетів, та розуміння того, що підхід до кожної створеної територіальної громади повинен бути індивідуальним.
Література
References
