Лубенченко О. Е., Лисюк А. В. Ризики суб’єктів господарювання та аудит зовнішньоекономічної діяльності // Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки». - 2017. - №2.
Облік, аналіз та аудит
УДК 657.6
Лубенченко Ольга Едуардівна
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри обліку і оподаткування
Київський кооперативний інститут бізнесу і права
Лисюк Альона Василівна
Кандидат економічних наук,
доцент кафедри обліку і оподаткування
Київський кооперативний інститут бізнесу і права
Лубенченко Ольга Эдуардовна
кандидат экономических наук, доцент,
доцент кафедрыучета и налогообложения
Киевский кооперативный институт бизнеса и права
Лысюк Алена Васильевна
кандидат экономических наук
доцент кафедры учета и налогообложения
Киевский кооперативный институт бизнеса и права
Lubenchenko Olha
Candidate of Economics Sciences, Associate Professor,
Associate Professor at the Department of accounting and taxation
Kyiv Cooperative Institute of Business and Law
Lysiuk V. Alona
PhD
Associated professor of Accounting and Tax Department
Kyiv Cooperative Institute of Business and Law
РИЗИКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА АУДИТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
РИСКИ СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ И АУДИТ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
RISKS ECONOMIC SUBJEKT AND AUDIT OF FOREIGN
ACTIVITY
Анотація: Стаття присвячена дослідженню специфіки зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), необхідності впровадження зовнішнього аудиту з метою мінімізаціїризиківтакої діяльності. Не зважаючи на політичну нестабільність в країні все більше підприємств виходятьна зовнішні ринки та стають суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічній діяльності, як будь – якій підприємницькій діяльностіпритаманні ризики, а саме – настання несприятливих подій, які можуть значною мірою впливати на фінансові результати. Менеджмент суб’єктів ЗЕД для досягнення мети діяльності підприємства має запобігати таким ризикам, тому визначення шляхів протидії несприятливим факторам є однією з пріоритетних задач управління ЗЕД.Авторами доведено, що поряд з загально відомими ризиками у сфері ЗЕД (ризик країни, банківський ризик, валютний ризик, ризик контрагента, що, в свою чергуподіляється на два види: ризик неплатежу, ризик невиконання контракту)існує ще один з видів ризику – ризик отримання значних фінансових санкцій з боку контролюючого органів: Митної служби, Державної фіскальної служби, що пов’язаний з відсутністю або недостовірністю або невизначеністю інформації у сфері ЗЕД.
Протидія ризикам ЗЕД вимагає задоволення інформаційних потреб суб’єктів ЗЕД щодо організації діяльності, обліку, звітування, сплати податків, зборів,митних платежів, тощо. Таке інформаційне забезпечення покладається абона службу внутрішнього аудиту, або залучаються суб’єкти аудиторської діяльності – зовнішні аудитори. Зовнішні аудитори мають ряд переваг перед внутрішніми аудиторами, як незалежні фахівці. Зовнішні аудитори, виходячи з того, що ЗЕД не є відокремленим видом діяльності підприємства в фінансовій звітності таза її результатами окремо не складається фінансова звітність проводять: перевірку операцій у сфері ЗЕД у складі фінансової звітності; виконання завдання з узгоджених процедур – перевірку окремих операцій у сфері ЗЕД за замовленням; консультування з питань ЗЕД (при консультуванні аудитор також встановлює факт відповідності наданої консультації діючому законодавству). Всі перелічені аудиторські послугизатребуваними з боку суб’єктів господарювання і сприяють мінімізації підприємницьких ризиків у сфері ЗЕД.
Ключові слова:зовнішньоекономічна діяльність, ризик, аудит, зовнішній аудит, фінансова звітність, супутні аудиторські послуги.
Аннотация: Статья посвящена исследованию специфики внешнеэкономической деятельности (ВЭД), необходимости внедрения внешнего аудита с целью минимизации рисков такой деятельности. Несмотря на политическую нестабильность в стране, все больше предприятий выходят на внешние рынки и становятся субъектами внешнеэкономической деятельности. Внешнеэкономической деятельности, как какой-либо предпринимательской деятельности присущи риски. Под риском понимается наступление неблагоприятных событий, которые могут в значительной степени влиять на финансовые результаты. Менеджмент субъектов ВЭД для достижения целей деятельности предприятия должен противостоять таким рискам, по этому, определение путей противодействия неблагоприятным факторам хозяйственной деятельности является одной из приоритетных задач управления ВЭД. Авторами доказано, что наряду с общеизвестными рисками в сфере ВЭД (риск страны, банковский риск, валютный риск, риск контрагента, который в свою очередь делится на два вида: риск неплатежа, риск невыполнения контракта) существует еще один из видов риска – риск получения значительных финансовых санкций со стороны контролирующего органов: Таможенной службы, Государственной фискальной службы, связанный с отсутствием или недостоверностью или неопределенностью информации сфере ВЭД. Противодействие рискам ВЭД требует удовлетворения информационных потребностей субъектов ВЭД в организации хозяйственной деятельности, учета, отчетности, уплаты налогов, сборов, таможенных платежей и тому подобное. Такое информационное обеспечение возлагается или на службу внутреннего аудита, или привлекаются субъекты аудиторской деятельности – внешние аудиторы. Внешние аудиторы имеют ряд преимуществ перед внутренними аудиторами, как независимые специалисты. Внешние аудиторы, исходя из того, что ВЭД не является обособленным видом деятельности предприятия и в финансовой отчетности по ее итогам отдельно не формируется финансовый результат, проводят: проверку операций в сфере ВЭД в составе финансовой отчетности; выполнение задания по согласованным процедурам – проверку отдельных операций в сфере ВЭД по заказ у клиента; консультирование по вопросам ВЭД (при консультировании, аудитор устанавливает факт соответствия предоставленной консультации действующему законодательству). Все перечисленные аудиторские услуги востребованы со стороны субъектов хозяйствования и способствуют минимизации предпринимательских рисков в сфере ВЭД.
Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, риск, аудит, внешний аудит, финансовая отчетность, сопутствующие аудиторские услуги.
Summary: Article is devoted to a research of specifics of foreign economic activity (foreign trade activities), need of introduction of external audit for the purpose of minimization of risks of such activity. Despite political in stability in the country, more and more enterprises enter foreign market sand become subjects of foreign economic activity. Foreign economic activity as risks are inherent in any business activity. The risk is understood as approach of adverse events which can in flounce financial results substantially. Management of subjects of foreign trade activities for achievement of the objectives of activity of the enterprise has to resist to such risks therefore definition of ways of counter action to adverse factors of economic activity is one of priority tasks of management of foreign trade activities. By authorities proved that along with well-known risks in the sphere of foreign trade activities (risk of the country, bank risk, currency risk, risk of the contract or which in turn divided into two look: the risk of non-payment, risk of failure to follow the contract) exists one more of types of risk – risk of obtaining considerable financial sanctions from controlling bodies: Customs service, the Public fiscal service, connected with absence or un authentic it your un certainty of information to the sphere of foreign trade activities. Counteraction to risks of foreign trade activities demands satisfaction of information needs of subjects of foreign trade activities for the organization of economic activity, the account, the reporting, payment of taxes, collecting, customs payment sands of orth. Such information support is as signed or to service of internal audit, or subjects of audit or activity – external auditors are attracted. External auditors have a number of advantages before internal auditors as in dependent experts. External auditors, proceeding from the fact that foreign trade activities aren't the isolated kind of activity of the enterprise and in financial statements following the results the financial result separately isn't formed, carryout: check of operations in the sphere of foreign trade activities as a part of financial statements; performance of a task according to the coordinated procedures – check of separate operations in the sphere of foreign trade activities by request of the client; consultation on questions foreign trade activities (at consultation the auditor establishes the fact of compliance to the provided consultation to the current legislation). All listed auditor services are demanded from subjects of managing and minimization of enterprise risks in the sphere of foreign trade activities promote.
Keywords: foreign trade, risk, audit, external audit, financial reporting, audit related services.
Постановка проблеми. Не зважаючи на політичну нестабільність в країні все більше підприємств виходятьна зовнішні ринки та стають суб’єктамизовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств (ЗЕД) – це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою й науково-технічною кооперацією, експортом і імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок. Згідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами [1]. Будь – якій підприємницькій діяльності, в тому числі і зовнішньоекономічній,притаманні ризики – настання несприятливих подій, які можуть значною мірою впливати на фінансові результати. Менеджмент суб’єктів ЗЕД для досягнення мети діяльності підприємства має запобігати таким ризикам. Визначення шляхів протидії ризикам є однією з пріоритетних задач управління ЗЕД.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми управління ризиками ЗЕД були висвітлені унаукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме Коблянська Г.Ю., Коваленко В. М., Пудрик Д.В., Прокопішина О.В., Сельська І.Л., Кравченко Р.Ю., Уварова А.Я.[2 – 8] та ін. Визнаючи наукову і практичну цінність їх досліджень, слід зазначити, що значну роль в мінімізації ризиків ЗЕД відіграє зовнішній незалежний аудит. Тому необхідно деталізувати завдання аудиту в управлінні ризиками ЗЕД.
Тому метою статті є систематизаціяризиків ЗЕД та на підставі цього визначення особливостей аудиту ЗЕД.
Виклад основного матеріалу дослідження. Ризики – це можливі несприятливі події, що можуть відбутися, і в результаті яких можуть виникнути збитки, майнові втрати учасників ЗЕД[9].
Ризик – це вибір дій, які необхідно здійснити, за умови нестачі інформації. Об’єктивність ризику в економічній сфері ґрунтується на тому, що він існує внаслідок об’єктивних, притаманних економіці категорій конфліктності, невизначеності, розпливчастості, відсутності вичерпної інформації на момент оцінювання і прийняття управлінських рішень.
Об’єкт ризику – це економічна система, точну оцінку ефективності й умови функціонування якої неможливо визначити з заданою ймовірністю. Суб’єктивність ризику зумовлюється тим, що в економіці діють реальні люди (інвестори, менеджери, управлінські команди, бізнесмени) зі своїм досвідом, психологією, інтересами, смаками, схильністю чи несхильністю до ризику, зі своєю поведінкою тощо. Суб’єкт ризику – особа або колектив, які зацікавлені в результатах управління об'єктом ризику і мають відповідну компетенцію щодо управління і прийняття відповідних рішень стосовно об’єкта ризику[10].
Ризику притаманні особливі характеристики:
Ризики, що виникають під час здійснення ЗЕД, залежать від багатьох об’єктивних причин:
Подорожчання і знецінювання валюти зумовлюється, загалом, зміною смаків споживачів, відносною зміною в доходах різних країн, відносною зміною цін, відносною зміною реальних відсоткових ставок, спекуляцією на курсах валют. Прихильники цієї системи доводять, що за час її недовгого існування вона функціонувала набагато краще, ніж передбачалось. Однак тепер існують вагомі аргументи на користь стабільних валютних курсів;
У зовнішньоекономічній діяльності розрізняють чотири основні групи ризиків:
Також ризики у сфері ЗЕД з точки зору управління поділяються на ті, на які може впливати суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності і на ті, на які його вплив не можливий, тобто ризики поділяються на керовані і некеровані.
До некерованих відносяться політичні ризики: ризик націоналізації та експропріації; ризик, пов’язаний з можливими обмеженнями конвертування національної валюти; ризик розриву контракту через діяльність влади тієї країни, де знаходиться підприємство-контрагент; ризик військових дій та громадських заворушень.
До керованих ризиків відносяться: інформаційний, інноваційний, кон’юнктурний, транспортний, внутрішній, ризик впровадження штрафних санкцій з боку держави і контрагентів при порушені законодавства у сфері ЗЕД.
Інформаційний ризик − ризик відсутності, невизначеності чи недостовірності інформації, що стосується юридичної бази для підготовки зовнішньоекономічного контракту, фінансового стану контрагента, загального стану ринку товарів, робіт, послуг, на якому функціонує підприємство. Інноваційний ризик − можливість втрат, що виникають внаслідок вкладення підприємством коштів у виробництво нових товарів, робіт, послуг, які, можливо, не знайдуть попиту на ринку. Кон’юнктурний ризик − можливість втрат через зміну ринкової кон’юнктури, зміну як економічного стану галузі, в якій функціонує підприємство, так і суміжних з нею галузей.
Транспортний ризик − ризик, який виникає у зовнішньоекономічній діяльності при переміщенні товару від продавця (постачальника) до покупця.
Внутрішній ризик суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності включає невиконання виробничих завдань та поставок товарів, робіт, послуг у визначені терміни; недотримання вимог якості; страйки, аварії, пожежі; крадіжки [14, 15, 16, 17].
Але ж на нашу думку, крім вище зазначених ризиків приєднується і ризик отримання значних фінансових санкцій з боку контролюючого органів: Митної служби, Державної фіскальної служби, що пов’язаний з відсутністю або недостовірністю або невизначеністю інформації у сфері ЗЕД.
Протидія ризикам ЗЕД вимагає задоволення інформаційних потреб суб’єктів ЗЕД щодо організації діяльності, обліку, звітування, сплати податків і митних платежів, тощо. Таке інформаційне забезпечення покладається абона службу внутрішнього аудиту, або залучаються суб’єкти аудиторської діяльності. За Законом України «Про аудиторську діяльність»аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання [18].
Перелік послуг з аудиту до аудиторських відносить послуги, що відповідають Міжнародним стандартам аудиту (МСА) та конкретизовані в рішенні Аудиторської палати України (АПУ) від 22.12.2011 р. № 244/14, якіпредставлені на рисунку 1[19].
Рис 1. Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми)
Інформація про ЗЕД відображається у фінансовій звітності підприємств і її перевірка аудитором може проводитися у складі такої звітності, або окремо, як виконання завдання з узгоджених процедур, або аудитор може спілкуватися з замовникому вигляді консультацій з питань ЗЕД.
Перевірка окремих операцій із ЗЕД суб’єктів господарювання, не у складі фінансової звітності, у відповідності до МСА є супутньою послугою - завданням з виконання узгоджених процедур, тому що в цьому випадку аудитор перевіряє не фінансову звітність в цілому, а лише її компонент і відповідно, не надає впевненості користувачу про те, що така фінансова звітність надає достовірну та справедливу інформацію про стан активів, зобов’язань, капіталу, і т.д.
Приведені нами опитування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності свідчать про затребуваність супутніх аудиторських послуг: виконання завдання з узгоджених процедур (перевірка операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності) та консалтингових послуг, які надають зовнішні аудитори. Звідси витікає потреба в організаційному і методичному забезпеченні аудиту ЗЕД.
Тому що ЗЕД не є відокремленим видом діяльності підприємства в фінансовій звітності, за її результатами окремо не складається фінансова звітність, на нашу думку, під аудитом ЗЕД вважаємо за потрібне розуміти:
Висновки. Таким чином, доходимо до висновку, ЗЕД є ризикованим видом діяльності і одним із засобів мінімізації ризиків є залучення зовнішнього аудитора. Перевірки господарських операцій у сфері ЗЕД є об’єктом зовнішнього аудиту і відносятьсяне лишедо «класичного» аудиту – перевірки фінансової звітності, а до виконання завдання з узгоджених процедур стосовно окремих операцій у сфері ЗЕД, крім того аудитори консультують замовників з приводу операцій у сфері ЗЕД. Такі послуги є достатньо затребуваними з боку суб’єктів господарювання. Таким чином, аудит ЗЕД є складовоюз трьох компонентів, які потребують організаційного і методичного забезпечення.
Література:
References:
