Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов XLIІ Международной научно-практической конференции (Санкт-Петербург – Астана – Киев – Вена, 27 июня 2019)
Секція: Державне управління
Серьогіна-Берестовська Оксана Вікторівна
здобувач кафедри політології та філософії
Харківського регіонального інституту державного управління
Національної академії державного управління при Президентові України
м. Харків, Україна
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УКРАЇНІ
Рівень розвитку соціальної та інженерної інфраструктури села має певні відмінності по регіонах України. При аналізі показників розвитку сільської інфраструктури необхідно враховувати рівень розвитку регіону України, а також ряду умов, наприклад, кліматичні, розташування і т. д.
Аналіз необхідно проводити, спираючись на чисельність і структуру сільського населення. Результати такого аналізу показують, що загальний приріст населення в Україні має від'ємне значення (чисельність населення скорочується).
Рівень розвитку сільської соціальної інфраструктури вважаємо за доцільне охарактеризувати за такими показниками: структура населення; житлові умови; грошові витрати; чисельність та рівень обслуговування медичними установами; рівень торговельного та побутового обслуговування; рівень забезпеченості установами культурно-дозвільного типу; рівень забезпеченості освітніми установами; доступність спортивних установ; рівень розвитку транспортної та комунікаційної інфраструктури [1, c. 38].
Аналіз показує, що найважливішою проблемою в сільській місцевості є істотно нижчий рівень доходів і витрат населення в порівнянні з міськими.
Зазначена негативна тенденція обумовлена рядом об'єктивних факторів, таких як низька середня заробітна плата в сільській місцевості, сезонність праці та ін.
При цьому аналіз показує, що спостерігається зростання якості життя населення в сільській місцевості. Так, спостерігається поліпшення житлових умов, зростання якості продуктів харчування, зокрема калорійність продуктів харчування у сільській місцевості вище, ніж у міській у зв'язку з можливістю займатися особистим підсобним господарством.
Однак, перш ніж розглядати проблеми сільської соціальної інфраструктури з точки зору перспектив розвитку, слід з'ясувати значення та актуальність їх вирішення безпосередньо для тих, кому призначені об'єкти інфраструктури.
Доцільно розпочати аналіз проблем соціального облаштування сільських територій «зсередини», тобто, з точки зору самих споживачів послуг сільської соціальної інфраструктури – сільських жителів. Для вирішення будь-якої проблеми необхідно адекватне усвідомлення необхідності її вирішення.
На приклад, для того щоб розвивати інфраструктурні елементи (клуб, побутове обслуговування тощо) необхідно конкретне бачення проблеми і визначення дійсної потреби в цих елементах в даний час і на певній території. Інфраструктурний елемент повинен надавати затребуваний спектр послуг. Для того, щоб відбувся адекватний діалог між громадськістю, владою, керівниками інфраструктурних об'єктів необхідно знати знаходиться об'єкт у системі потреб сільської місцевості і яке ставлення сільських жителів до нього [3, c. 141].
Такі дослідження необхідні для прийняття зважених управлінських рішень, тим більше, коли мова йде про партнерство за допомогою конструктивного діалогу між владою і громадськістю для вирішення соціально значущих проблем [2, c. 11]. Ми, пропонуючи залучати до вирішення питань соціального облаштування сільських територій представників бізнесу, розуміємо, що для вирішення ряду питань необхідний перелом у свідомості людей, що беруть на себе відповідальність за розвиток інфраструктурних елементів. Тобто, необхідно враховувати що відбуваються зміни у ставленні сільських жителів до тих чи інших об'єктів, які традиційно сприймалися невід'ємним атрибутом соціальної інфраструктури, а в сучасних умовах перестали бути потрібними. Або, навпаки, раніше не затребувані об'єкти – сьогодні представляються важливими і необхідними.
Слід зазначити, що знання окремих недоліків і навіть їх усунення не вирішує в цілому проблем розвитку сільської соціальної інфраструктури. Будь-яка проблема проявляється через численні грані і являє собою множинні форми прояву. Цими гранями можуть бути різні підстави для структурування самої проблеми: законодавча база, принципи управління, масштаби території, віддаленість від мегаполісу, суб'єктивний або об'єктивний характер причинно-наслідкових зв'язків процесу та багато іншого. Оскільки проблема завжди багатогранна, отже, не існує універсального засобу її вирішення. Цим засобом може бути тільки комплекс складових рішень. Разом з тим, створення ефективних інститутів (за типом «агентств сільського розвитку») та адекватного правового поля (вдосконалення законодавчої бази у сфері організації місцевого самоврядування і розмежування повноважень та відповідальності), а також вдосконалення організаційних засад здійснення політики сільських територій, вважаємо, відіграють вирішальну роль у вирішенні багатьох завдань розвитку сільської соціальної інфраструктури.
Література
