Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов XXХVІІІ Международной научно-практической конференции (Харьков - Вена - Берлин - Астана, 30 января 2019)
Секція: Економічні науки
Кочин Тетяна Михайлівна
здобувач кафедри обліку і аудиту
Житомирського державного технологічного університету
м. Житомир, Україна
АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД РОЗКРИТИХ КОРПОРАТИВНИХ СКАНДАЛІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ФАЛЬСИФІКАЦІЄЮ ЗВІТНОСТІ
Об’єктивність потреби у забезпеченні якості облікової інформації визначається не тільки тим, що вона є основою прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а й підтверджується емпірично.
Найбільш відомими скандалами та крахами підприємств, причинами яких є фальсифікація фінансової звітності, є банкрутства компаній WorldCom та Enron, причому припинення діяльності останньої, крім глобальних економічних наслідків, супроводжувалося значними соціальними наслідками через втрату працівниками своїх пенсійних заощаджень.
Справа корпорації Enron є найбільш показовою, має широке висвітлення в науковій та навчальній літературі, за результатами подій знято документальний та художній фільми. Менеджментом корпорації було використано декілька схем фальсифікації звітності, зокрема, в двох напрямах:
Окрему роль у справі Enron відведена діяльності аудиторської фірми Arthur Andersen & Co. В 2000 р., який передував банкрутству компанії, корпорацією Enron були оплачені консультаційні аудиторські послуги на суму більше 27 млн. дол., та вартість послуг з аудиту склала 25 млн.дол. [2] Зокрема, аудиторами Arthur Andersen & Co здійснювалось підтвердження недостовірної фінансової звітності корпорації, відбувалася участь аудиторів компанії у розробці схем фальсифікації, виконання функцій внутрішнього аудита та знищення документації. Таким чином, аудиторами Arthur Andersen & Co було допущено конфлікт інтересів та порушено ряд загальних принципів аудиту, таких як незалежність, об’єктивність, чесність та професійна поведінка. Участь Arthur Andersen & Co у фальсифікації фінансової звітності Enron та ряду інших компаній засвідчує наявність злочинних намірів, підірвала довіру суспільства до інституту аудиту та призвела до ряду змін у регулюванні аудиторської діяльності.
Другим за величиною скандалом, пов’язаним з неякісною системою бухгалтерського обліку та контролю в США стало банкрутство телекомунікаційної корпорації WorldCom, який виник в 2002 р. На відміну складних фінансових схем, використаних Enron, топ менеджментом WorldCom було здійснено відверту фальсифікацію фінансової звітності, внаслідок якої керівництво корпорації визнало порушення відображення в обліку та звітності витрат на загальну суму 3,8 млрд. (в 2001 р. – 3,055 млрд. дол., в 2002 – 797 млн.) дол. та завищення вартості активів на 11 млрд. дол. Менеджментом корпорації було допущено капіталізацію поточних витрат, поточні витрати на невикористані потужності каналів зв’язку та послуги сторонніх організацій відображались у складі капітальних витрат.
Значення якості системи бухгалтерського обліку підтверджується тим, що, самі по собі, виявлені фінансові проблеми корпорації не були достатньо глобальними та такими, які призвели б до банкрутства, однак оприлюднені факти навмисної фальсифікації обтяжили ситуацію. Так, економістом Едвардом Хаджингсом було зазначено, що «в нормальній економічній ситуації WorldCom зміг би знайти способи фінансування боргу без необхідності оголосити себе банкрутом, але на фоні викриття бухгалтерських це був єдиний спосіб для менеджменту захиститись від судових позовів кредиторів та у відносно спокійній обстановці намагатись переусвідомити стратегію та шляхи повернення до прибутковості» [5]. На момент виявлення «бухгалтерської помилки» розміром 3,8 млрд. дол. борги корпорації складали 32 млрд. дол.
Серед мотивів фальсифікації звітності WorldCom називають амбіційність та жадібність менеджменту корпорації, ринкову ситуацію, що склалася та виявлення махінацій з бухгалтерськими даними. А.О. Босак, Л.І. Чернобай зазначають, що намагання завищити ціну власних акцій та пов’язані з цім «бухгалтерські помилки» не є причиною краху корпорації, а скоріше наслідками, причину вони вбачають у ринкових проблемах [6] Натомість, вважаємо, що ринкові проблеми, які виникли на момент виявлення фальсифікації бухгалтерського обліку та звітності WorldCom, пов’язані з падінням попиту на телекомунікаційні послуги, зниження їх вартості та обсягами продажу прискорили факт порушення стандартів фінансової звітності та використання неякісної системи бухгалтерського обліку.
Не зважаючи на те, що схеми фальсифікації звітності Enron та WorldCom відрізняються, спільним для них є участь у цих схемах аудиторів Arthur Andersen & Co [7], що в подальшому призвело до зникнення вищезазначеної аудиторської компанії. До роботи аудиторів Arthur Andersen & Co виникає багато питань, оскільки залишились непомітними досить грубі махінації з бухгалтерськими даними. В своє виправдання Arthur Andersen & Co в перші години скандалу заявило, що аудиторська робота виконувалася на високому професійному рівні та звинуватила керівництво WorldCom у приховуванні важливої інформації [9]. Разом з тим, вказаною аудиторською компанією будо надано позитивний висновок, що дозволило маніпулювати процесом прийняття рішень стейкхолдерами. Заслуговує на увагу й той факт, що на витрати на отримання аудиторського висновку складали 4,4 млн.дол., в той час на супутні аудиторські послуги – 12 млн.дол. [1]. Таким чином, спостерігається низька якість зовнішнього контролю, порушення принципу незалежності аудитора та етичних норм, професіоналізму.
Корпорація змінила аудитора на KPMG, однак в 2004 р. було опубліковано доповідь, в якій KPMG було звинувачено в розробці схеми, яка дозволила MCI (нова назва WorldCom) вивести з оподаткування 20 млрд.дол.[3]. Схема полягала у тому, що WorldCom визнавала бізнес-стратегії, що розроблялась її керівництвом, нематеріальними активами, які передавались своїм підрозділам, які, в свою чергу, сплачували ліцензійні збори. Ліцензійні збори відображались у складі витрат, що за 4 роки дозволило вивести з оподаткування 20 млрд.дол. KPMG наполягли на легальності схеми, а MCI відмовилась подавати позов за «некоректну податкову консультацію».
Банкрутство WorldCom та визнання фальсифікації звітності привернуло увагу до якості фінансової звітності і викликало хвилю перевірок. Так, через декілька днів відбувся скандал з компанією Xerox, менеджмент якої визнав факт завищення доходів протягом 1997-2001 рр. шляхом передчасного визнання доходів, доходи від лізингу обладнання відображались у складі доходів від продажу, що збільшило доходи від продажу на 6,4 млрд. дол. [4, 8], а пред’явлені звинувачення менеджмент Xerox спочатку не погоджувався, пояснюючи це розбіжностями в трактуванні правил ведення бухгалтерського обліку, разом з тим, компанією було сплачено штраф у розмірі 10 млн.дол та представлено перераховані дані звітності за період виявлених порушень у веденні бухгалтерського обліку.
Таким чином, вивчення найбільших корпоративних скандалів, пов’язаних з фальсифікацією фінансової звітності дозволяє виробити загальну схему в основі якої лежать злочинні наміри менеджменту та власників суб’єктів господарювання, які викликані різними мотивами: бажання швидкого збагачення, приховування тимчасових проблем або збитків, які виникли внаслідок помилок управління, збільшення ринкової вартості, підвищення інвестиційної привабливості, створення та підтримка іміджу тощо.
Література
