Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов ХХIІІ Международной научно-практической конференции (Москва - Астана - Харьков - Вена, 28 сентября 2017)
Секція: Психологічні науки
Вакуленко Юлія Віталіївна
Аспірантка кафедри Психодіагностики та клінічної психології
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
м. Київ, Україна
Vakulenko Yuliia
Graduate assistant of the department
Psychodiagnostics and clinical psychology
Taras Shevchenko National University of Kyiv
Kyiv, Ukraine
ВАЖЛИВІСТЬ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ РОЗЛАДІВ АУТИЧНОГО СПЕКТРУ
IMPORTANCE OF DIFFERENTIAL DIAGNOSTICS OF AUTISM SPECTRUM DISORDERS
Анотація. Робота описує проблеми ранньої діагностики розладів аутичного спектру, зокрема, важливість диференціальної діагностики аутизму від схожих станів.
Ключові слова: аутизм, диференційна діагностика аутизму.
Summary. The work describes the problems of early diagnosis of autism spectrum disorders, in particular, importance of differential diagnosis of autism from similar conditions.
Key words: autism, differential diagnosis of autism.
Діагностика розладів аутичного спектру (РАС) є одним з провідних та складних завдань у сучасній медицині та психології.
Існуючі критерії діагностики можуть розумітися спеціалістами по-різному і є вірогідність сплутати РАС зі станами чи патологіями із схожою симптоматикою. Оскільки РАС за МКХ-10 включають у себе декілька розладів, це ще більше ускладнює постановку вірного діагнозу.
Несвоєчасна діагностика збільшує ризик формування коморбідних розладів і в подальшому супровід дитини з РАС потребує значних матеріальних, медичних, психологічних та соціальних ресурсів з боку держави та сім’ї [2; 3].
Раннє виявлення аутизму дає можливість ефективного професійного втручання, що допомагає мінімізувати аутичні прояви у поведінці. Існує кореляція початку терапії між віком та тяжкістю проявів симптомів РАС у дорослому віці [1].
Точний діагноз важливий через часткове передбачення розвитку та суміжних станів чи патологій, визначення необхідних втручань, розробкою плану дій спеціалістів та батьків.
Згідно використовуваної в Україні Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10), дитячий аутизм належить до загальних розладів психологічного розвитку. Головним проявом цієї групи розладів є тріада ознак: якісні відхилення в соціальній взаємодії,в показниках комунікабельності, а також обмежені, стереотипні, повторювані комплекси інтересів та дій [2; 3; 4].
У 2013 р офіційно вступило в дію «Керівництво з діагностики і статистики психічних розладів V перегляду» Американської психіатричної асоціації (DSM-V) [5]. Одна з важливих змін нового класифікатора - це поява в ньому категорії «розлади аутичного спектру» замість існуючих в DSM-IV діагнозів дитячого аутизму, синдрому Аспергера, дезинтегративного розладу дитячого віку і неуточненим розладом загального развитку - всі вони вже не використовуються при постановці діагнозу. У новому DSM порушення при аутизмі зводять до двох критеріїв: порушення соціальної комунікації та до обмеженої і повторюваної поведінки. Всі симптоми розглядають як континуум, спектрпроявів - від легких до важких форм [4; 5].
Поширеними альтернативними діагнозами є: інтелектуальна недостатність, мовні розлади, розлади пов’язані з травмою і стресом (включаючи реактивний розлад прив’язаності), розлади тривожності, розлади настрою (біполярний розлад та депресія), СДУГ (синдром дефіциту уваги і гіперактивності), синдром Туретта, синдром Ретта, значні порушення слуху та зору, дитяча шизофренія, епілепсія, порушення рухових функцій, пов’язаних з розвитком [2; 3].
Отже, багато симптомів частково збігаються між різними психіатричними розладами розладами розвитку. Ретельний диференціальний діагноз є критично важливим, важливо розуміти що є унікальним для кожного розладу. Необхідно помічати поточні симптоми, які відрізняються і вирізняють діагноз, та пам’ятати, що інші психіатричні розлади можуть бути суміжними з РАС.
Література
