Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития: тезисы докладов Международной научно-практической конференции (Буковель-Киев, 20-23 марта 2017)
Секція 1. Фінанси, страхування і біржова діяльність: інноваційно-інвестиційні стратегії
Фещук Марія Юріївна
викладач кафедри фінансів та економіки
Київський університет імені Бориса Грінченка
м. Київ, Україна
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТНОСТІ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ
Розвиток та становлення економіки України знаходиться в процесі трансформаційного перетворення, системного реформування економічних і фінансових відносин, що відбуваються в суспільстві, потребує змін розуміння економічної сутності та значення фінансових ресурсів в економічному просторі, їх ролі у процесах суспільного відтворення.
Еволюція економічної категорії «фінансові ресурси» показує залежність між концептуальними підходами та визначенням ролі фінансів у економічній системі. Використання фінансових ресурсів для держави є важливим індикатором діяльності через механізми формування, мобілізації, нагромадження, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів реалізується фінансова політика на макро- та мікрофінансових рівнях.
Термін «ресурси» походить від французького слова «ressourсe», яке означає засіб, що застосовується для досягнення результату.
Економічна категорія фінансові ресурси застосовується в дослідженнях багатьох радянських та сучасних вчених. Єдиної думки серед вчених не склалося щодо віднесення фінансових ресурсів до економічної категорії та навпаки, існують протилежні міркування з цього приводу.
І. Зятковський зазначає: «…хоча в економічній літературі й на сьогодні немає єдності щодо визначення фінансових ресурсів, але усі дослідники єдині в тому, що не визнають їх економічною категорією» [5].
Л. Окунєва дотримується протилежної позиції та визначає, що фінансові ресурси являються надзвичайно важливою економічною категорією [6].
О. Бірман визначав фінансові ресурси як виражену в грошах частину національного доходу, що може бути використана державою (безпосередньо або через підприємства) з метою розширеного відтворення і на загальнодержавні витрати [2].
В. Сенгачев при визначенні поняття фінансових ресурсів вказує, що «…фінансові ресурси народного господарства являють собою сукупність грошових нагромаджень, амортизаційних відрахувань та інших засобів, які формуються в процесі створення, розподілу і перерозподілу сукупного продукту» [8].
За радянських часів сформульоване бачення економічної сутності фінансових ресурсів було двох векторне та домінували наступні напрями їх розуміння – фонди грошових ресурсів, доходи і надходження, накопичення.
Ринкові економічні перетворення, які відбувалися із набуттям незалежності в Україні стали значним поштовхом до світоглядних змін в науці, зокрема, фінансові ресурси набули нового змісту та ролі в зародженні нових економічних умов господарювання.
Нового змісту у поглядах багатьох вчених на фінансові категорії сформувався під час зародження ринкового економічного механізму. В ті часи актуальним було правило: «финансовые ресурсы – это единый вид ресурсов субъекта хозяйствования, который имеет способность трансформироваться непосредственно и с минимальным временным лагом в любой другой вид ресурсов» [7].
Сучасні трактування фінансових ресурсів відображають проблеми та тенденції економічного сьогодення, найбільш яскравими з яких є наступні.
П. Стецюк презентує фінансові ресурси через призму фінансового управління: «Встановлення якісних характеристик та цільової функції фінансових ресурсів дозволяє дати наступне їх визначення: фінансові ресурси підприємства (суб’єкта господарювання) – це його найбільш ліквідні активи, що забезпечують неперервність руху грошових потоків» [9].
Заслуговує на увагу визначення фінансових ресурсів економічних суб’єктів з точки зору ліквідності активів, яке запропоновано О. Гудзь: «... фінансові ресурси підприємства – це сукупність усіх високоліквідних наявних активів, які перебувають у розпорядженні підприємства й призначені для виконання фінансових зобов’язань і розширеного відтворення» [4].
Для глибшого розуміння економічного змісту фінансових ресурсів економічних суб’єктів І. Зеліско доведено доцільність виділення таких функцій: створення фінансового базису для стартової діяльності економічних суб’єктів; забезпечення простого або розширеного відтворення та безперервності виробничого процесу; підтримка фінансової стійкості й збалансованості [10].
І. Бланк класифікацію фінансових ресурсів презентує наступним чином: за правом власності (власні та позикові); за джерелами формування – на внутрішні та зовнішні; за термінами (короткострокові та довготермінові) [3].
Таким чином, вважаємо за доцільне розглядати фінансові ресурси економічних суб’єктів як ліквідні оборотні засоби, що нагромаджені й авансовані з власних, позикових та залучених джерел у господарську діяльність економічних суб’єктів задля задоволення економічних потреб та інтересів його власників та інших зацікавлених осіб.
В трактуванні економічної категорії «фінансові ресурси» визначено значимість та вагомість фінансових ресурсів в управлінні діяльністю економічних суб’єктів та в соціально-економічному розвитку країни. Суперечливість, зміни в поглядах вчених, на економічну сутність та значимість фінансових ресурсів у суспільному відтворенні в процесі еволюційного розвитку, підтверджують їх багатогранну та різноаспектну економічну будову.
Дослідження у цьому напрямі можуть бути наукові розвідки щодо впливу різноманітності видів фінансових ресурсів на фінансове забезпечення та розвиток економічних суб’єктів.
Література:
