Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития: тезисы докладов Международной научно-практической конференции (Буковель-Киев, 20-23 марта 2017)
Секція 1. Фінанси, страхування і біржова діяльність: інноваційно-інвестиційні стратегії
Кириша Олександр Володимирович
студент економічного факультету
Національний університет
біоресурсів і природокористування
м. Київ, Україна
РОЛЬ БІЗНЕС-АНАЛІТИКИ У ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
Забезпечення ефективного функціонування підприємства вимагає економічно грамотного управління його діяльністю. Бізнес-аналітика допомагає вивчити тенденції розвитку, оцінити та дослідити чинники зміни результатів діяльності, обґрунтувати бізнес-план і управлінські рішення, здійснити контроль за їх виконанням, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, , виробити економічну стратегію його розвитку [1].
Базою прийняття різноманітних аналітичних рішень на підприємстві є - аналіз господарської діяльності. Господарська діяльність підприємства нерозривно зв'язана з його фінансовою діяльністю (рис. 1).
Для обґрунтування завдань та аналітичних рішень необхідно виявляти і прогнозувати існуючі та потенційні проблеми, виробничі і фінансові ризики, визначати вплив прийнятих рішень на рівень доходів суб'єкта господарювання. Тому оволодіння методикою комплексного економічного аналізу бізнес-аналітиками є складовою частиною їхньої професійної підготовки [2].
Рис. 1. Основні завдання фінансової діяльності підприємства.
Джерело: сформовано автором на основі
Головна задача бізнес-аналітика на підприємстві – виявити проблеми бізнесу і знайти максимально ефективне її вирішення. Для цього він повинен володіти знаннями в предметній області.
Одним із принципів бізнес-аналітика на підприємстві є забезпечення економічності та ефективності аналітичного процесу, тобто виконання найбільш повного і всебічного дослідження при мінімумі витрат на його проведення. З цією метою при його проведенні повинні широко використовуватися новітні методики аналізу, комп'ютерні технології обробки інформації, раціональні методи збору і зберігання даних [3].
На кожному підприємстві необхідно виявляти наявність фактів безгосподарності, непродуктивних втрат, нерозумного вкладення коштів тощо для їх усунення. Слід виявляти і включати в роботу підприємства резерви виробництва, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, природних багатств. Тому в даний час значно зростає роль аналізу фінансово-господарської діяльності, основна мета якого - виявлення та усунення недоліків у діяльності підприємства, пошук та залучення у виробництво не використовуваних ресурсів [3].
Завдання бізнес-аналітики формуються на основі цілей управління, а її результати представляють суб’єктам управління. Тому відправної точкою аналітичної діяльності на підприємстві є стратегія його розвитку. Можна визначити чотири типи взаємозв’язку між бізнес-стратегією та бізнес-аналітикою на підприємстві (рис. 2).
Рис. 2. Зв’язки бізнес-стратегії та бізнес-аналітики на підприємстві.
Джерело: сформовано автором на основі
Перший тип взаємозв’язку відображає ситуацію несистематичного використання бізнес-аналітики, за якої інформація на підприємстві використовується фрагментарно при розв’язанні конкретних завдань без зв’язку із бізнес-стратегією. Формальний зв’язок між стратегією підприємства та бізнес-аналітикою пояснюється, як правило, двома причинами: відсутністю даних, компетентних працівників та технологій для запровадження бізнес-аналітики; застосування бізнес-стратегії, що не базується на використанні інформації [3].
Другий тип взаємозв’язку показує підтримку бізнес-аналітикою стратегії підприємства на функціональному рівні. Реалізація стратегії потребує моніторингу процесу досягнення цілей засобами бізнес-аналітики. Ефективність бізнес-аналітики визначатиметься якістю звітності та її доступністю для користувачів, а також наповненістю якомога новішою інформацією [3].
Третій – приймаються рішення, що мають циклічний характер: формується стратегія, здійснюється бенчмаркінг, проводиться безперервне вимірювання та аналіз відхилень від цілей, на основі аналізу відбувається адаптація та оптимізація стратегії і т.д [3].
Четвертий - при визначенні стратегії розвитку підприємства інформація розглядається як стратегічний актив. При цьому надається менша перевага технічним рішенням, а більша – компетенції працівників та вимагає від підприємства наявності персоналу із стратегічними та інформаційними знаннями, що зумовлює підвищення рівня інтелектуалізації бізнесу [3].
Досліджуючи господарську та фінансову діяльність підприємства та приймаючи правильні аналітичні рішення можна слід здійснювати:
Таким чином, представлені типи взаємозв’язку між бізнес - стратегією та бізнес-аналітикою характеризують здатність та готовність підприємства працювати з інформацією на різних рівнях. Прийнятний для підприємства рівень має вибиратися на основі перспектив розвитку підприємства.
Список використаної літератури:
