Актуальные проблемы экономики и финансов: тезисы докладов VIІІ Международной научно-практической конференции (Киев - Санкт-Петербург - Вена, 31 января 2017)
Секція 17. Фінанси, гроші і кредит, страхування і біржова справа
ШЕВЧЕНКО ОЛЕСЯ СЕРГІЇВНА
студентка 2 курсу СО «Магістр»
спеціальність «Фінанси і кредит»
Донецький національний університет ім. В.Стуса
м. Вінниця, Україна
ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ФІСКАЛЬНИХ ПРАВИЛ В УКРАЇНІ ТА ЇХ ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
За останні роки в Україні посилилась розбалансованість бюджетної сфери і досвід провідних країн світу та Європейського Союзу показує, що одними з найефективніших фінансових норм, які допомагають подолати такі дисбаланси, є фіскальні правила.
Фіскальні правила встановлюють кількісні обмеження для бюджетних агрегатів. Більш конкретно, вони представляють постійні обмеження для податково-бюджетної політики, виражені з урахуванням підсумкового показника бюджетних результатів, таких як бюджетний баланс держави, динаміка державних боргів, витрат, або доходів.
Найбільш розповсюдженим фіскальним правилом, що виступало орієнтиром реалізації фіскальної політики, є «золоте правило», яке наголошує на тому, що державні запозичення повинні спрямовуватися виключно на інвестиції, а не на фінансування поточних видатків [1, с.30].
Основними видами фіскальних правил є: 1) правила щодо збалансованості бюджету; 2) правила щодо фінансування дефіциту бюджету; 3) боргові правила; 4) резервні правила [2, с.41].
Відповідно до досвіту застосування фіскальних правил існують умови їх ефективного застосування, найпершою з яких є формування якісного інституційного забезпечення. Саме ця умова є однією із головних перепон до впровадження фіскальних правил в Україні з точки зору МВФ, крім високої нестабільності макроекономічних показників та відповідної складності прогнозування. Саме якість інституційного забезпечення або якість бюджетних інститутів, що визначають формальні і неформальні правила, процедури в процесі бюджетного планування, затвердження та виконання, визначають суттєвою мірою зниження проциклічності фіскальних агрегатів [3].
За методикою Дабли-Норіс Е. та ін. [4] оцінка якості бюджетних інститутів здійснюється на основі наступних характеристик бюджетного процесу: ступеня централізації прийняття рішень відносно державного бюджету, наявності та ефективності фіскальних правил та контролю, фіскальної стійкості та кредитоспроможності держави, комплексності і прозорості бюджетного процесу.
Таблиця 1
Оцінка основних характеристик бюджетного процесу в Україні
Розрахуємо оцінку якості бюджетних інститутів для України на сучасному етапі розвитку за даними табл.1 [4 (формули)]:
З цих розрахунків можна зробити висновок, що в Україні найвищу якість бюджетні інститути мають на стадії затвердження бюджету (3,67 з 4 можливих), а найгіршу – на стадії планування (2,71 з 4 можливих).
Відповідно, загальний рівень якості бюджетних інститутів складе:
В розрізі окремих характеристик якості бюджетних інститутів:
З цих розрахунків можна зробити висновок, бюджетування “зверху-вниз” в Україні організовано на найвищому рівні, а стійкості і кредитоспроможності та повноті треба приділити особливу увагу.
Категоріальний індекс (що усереднює значення за окремими категоріями) має наступний вигляд:
Показник за однією з п’яти категорій в середньому дорівнює 3,2 з 4 можливих.
Розглянемо стійкість побудованих індексів за альтернативною методологією агрегації – за методом індексів з різними вагами.
Ми змінили питому вагу кожного з показників (етапу чи категорії), яка визначена методом експертних оцінок відносної важливості. Так, наприклад, експерти визнають етапи планування та виконання бюджету важливішими, ніж затвердження. Точно так само, за категоріями, правила та контроль і повнота розглядаються як категорії, що мають більш важливе значення, ніж інші. Для того, щоб це продемонструвати, ми аналізуємо наступні два загальні індекси з різними вагами:
з 1,33 можливих (4/3=1,33)
=0.6 з 0,8 можливих (4/5=0,8).
Аналізуючи всі вище викладені розрахунки, можна зробити висновок, що впровадження фіскальних правил в Україні на даному етапі розвитку є неможливим через невиконання головної умови, а саме через низьку якість бюджетних інститутів.
Негативні фактори, що впливають на якість бюджетних інститутів:
Список використаних джерел:
