Научный диспут: вопросы экономики и финансов: тезисы докладов ІХ Международной научно-практической конференции (Киев - Будапешт - Вена, 31 марта 2017)
Секція 1. Фінанси, страхування і біржова діяльність
КОВАЛЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
кандидат економічних наук
доцент кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки
Київський національний університет технологій та дизайну
м. Київ, Україна
ЛОМАКО КАРИНА ВАДИМІВНА
магістр кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки
Київський національний університет технологій та дизайну
м. Київ, Україна
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА
Світова фінансова криза торкнулась багатьох секторів економіки України і негативно вплинула на діяльність багатьох підприємств. Найбільше криза проявила себе у великих містах, в яких акумулюють свою діяльність банківські, торгівельні, будівельні та інші суб’єкти господарювання. Ускладнення доступу до кредитів та інших фінансових ресурсів призвели до спаду або згортання діяльності, погіршення фінансово-економічних показників, зменшення фінансової стійкості та стабільності вітчизняних підприємств.
Оцінка погіршення фінансового стану підприємств засвідчила, що основною причиною виникнення ознак кризових процесів на підприємстві є недосконалий антикризовий менеджмент. Виправити таку ситуацію можливо за рахунок дотримання належного рівня фінансово-економічної безпеки підприємства.
Забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства є досить актуальним питанням в сучасних умовах господарювання, так як останнім часом все частішими стають випадки недобросовісної конкуренції, фіктивного підприємництва, рейдерських атак, які є загрозою нормальному функціонуванню і розвитку підприємства [1].
Існуючі в науковій літературі визначення та підходи до трактування сутності категорії «фінансово-економічна безпека» доводять, що вони переважно засновані та ототожнюються з взаємопов’язаними категоріями «фінансова безпека» та «економічна безпека».
Донині немає чіткого визначення поняття «фінансово-економічна безпека», яке б чітко розрізняло його від понять економічної та фінансової безпеки.
Більшість авторів базовою категорією понятійного апарату фінансово-економічної безпеки підприємства вважають економічну безпеку, визначаючи її як стан найбільш ефективного використання ресурсів для подолання загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства сьогодні і в майбутньому [1].
Інші науковці більш схиляються до думки, що фінансово-економічна безпека відображає такий фінансовий стан підприємства, який характеризується стійкістю до зовнішніх та внутрішніх загроз, здатністю реалізувати власні інтереси, місії і завдання та забезпечувати їх достатніми обсягами фінансових ресурсів [2].
Автори, які ототожнюють поняття фінансової та фінансово-економічної безпеки, вважають їх складовою економічної безпеки та спроможною забезпечити фінансову стійкість, платоспроможність, ліквідність та фінансову незалежність підприємства у довгостроковій перспективі [2].
Розуміння сутності фінансово-економічної безпеки підприємства не буде цілісним, якщо не врахувати її основні функціональні цілі [3]. Серед них автори виділяють цілі, які стосуються не стільки фінансових аспектів діяльності підприємства, а суто економічних результатів, зокрема: досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством, досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та інтелектуального потенціалу, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, правовий захист всіх ланок господарської діяльності, інформаційний захист та ін.
Найбільший негатив для підприємства несуть фінансові загрози, які можуть мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер.
Наявність значної кількості загроз в забезпеченні фінансової стійкості підприємства вимагає вдосконалення механізмів забезпечення його фінансово-економічної безпеки. Реалізувати ці вимоги можливо за рахунок моніторингу внутрішніх та зовнішніх загроз, можливого їх впливу на результати діяльності підприємства та розробки превентивних управлінських рішень.
Основними функціональними цілями забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства можна вважати: забезпечення високої економічної ефективності роботи (рентабельності всіх видів), забезпечення ділової активності і відповідно, забезпечення фінансової стабільності та незалежності підприємства [4].
Управління фінансово-економічною безпекою підприємства передбачає реалізацію певного механізму, складовими якого є певні принципи, методи, інструменти та важелі. Серед методів виділяють адміністративні, економічні, організаційно-технологічні, інституційно-правові, інформаційні та соціально-психологічні [5, 6, 7].
Управління фінансово-економічною безпекою в зарубіжній літературі найчастіше розглядається як зовнішнє управління, що здійснюється спеціально підготовленими та запрошеними на підприємство фахівцями і доцільно тільки на підприємствах, банкрутство яких має негативні суспільні наслідки. На інших підприємствах організація менеджменту безпеки здійснюється на основі принципів саморегулювання [8].
Узагальнюючи думку багатьох авторів, серед проблем фінансово-економічної безпеки підприємства, які потребують невідкладного вирішення, необхідно виділити:
Література: