Актуальные проблемы экономики и финансов: тезисы докладов VIІ Международной научно-практической конференции (Киев - Санкт-Петербург - Вена, 31 октября 2016)
Секція: Банківська справа
ПРИМАК ЮЛІАНА РОСТИСЛАВІВНА
Аспірант кафедри обліку в кредитних і
бюджетних установах та економічного аналізу
ДВНЗ Київський Національний Економічний
Університет імені Вадима Гетьмана
м. Київ, Україна
ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ЙОГО ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ
В останні роки відбулися значні зміни та перетворення в усіх без виключення сферах життя сучасної України. Особливо це торкнулося фінансів, економіки та банківської сфери країни.
Це зумовлено зростанням інтересу до вирішення проблем валютного регулювання в країні шляхом прийняття ефективних законопроектів в цій сфері.
Аналізуючи останні наукові дослідження та публікації в області обраної тематики варто відзначити роботу Сулейманової С.Р. «Валютне регулювання в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку», де автор зазначає, що валютне регулювання – це комплекс важелів за допомогою яких держава регулює всі види операцій з валютними цінностями, здійснювані суб’єктами ринкової діяльності[4, c.103].
Суторміна А.М. у своєму дослідженні «Особливості використання адміністративних інструментів валютного регулювання», обґрунтовує та аналізує особливості використання адміністративних інструментів валютного регулювання, зокрема політики валютних обмежень НБУ [6, c. 795-796].
Для підтримання економіки, а також банківського сектору держава використовує систему валютного контролю та регулювання. Основним законом, що регулює діяльність банківських установ, та їх відносини є Закон «Про банки і банківську діяльність» від 12.07.2000 р. [1]. Головним законодавчим актом України щодо валютного регулювання є Декрет Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (надалі - Декрет) від 19 лютого 1993 року [3].
Шляхом введення тієї чи іншої заборони держава впливає на регулювання експорту чи імпорту через грошовий потік. Яскравим прикладом може бути валютна інтервенція.
Основний недолік валютної інтервенції в тому, що вона має тільки короткостроковий ефект і не може забезпечити високого рівня макроекономічних показників, від яких залежить стабільність національної грошової одиниці.
Валютну інтервенцію і регулювання відсоткових ставок можна віднести до економічних важелів валютного регулювання. Разом з цим широко застосовують адміністративні методи такого регулювання, особливо практику валютних обмежень.
Яскравим прикладом валютних обмежень в Україні було введення Постанов НБУ спрямованих на врегулювання економічної ситуації на валютно-грошових ринках.
Нещодавно була прийнята нова постанова Національного Банку України № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2016р. [2] Постанова №140 набрала чинності з 05.03.2016 року і діє до 08.06.2016 року включно.
Прийняття цієї постанови привнесла суттєве пом’якшення на грошово-кредитний ринок. Одною із причин подібного кроку з боку НБУ експерти зазначають перевищення кількості купленої від населення валюти над проданою.
Але не зважаючи на такі радикальні кроки Постанова 140 продовжує підтримувати рішення стосовно обов’язкового продажу надходжень юридичних осіб в іноземній валюті у розмірі 75% від суми [2]. Розрахунки за операціями з експорту-імпорту не можуть перевищувати 90 календарних днів. Обмеження щодо валютних переказів; суворий контролю за здійсненням платежів за валютними операціями на суму 50 000 доларів США і більше тощо. Скасування обмежень на трансакції в іноземній валюті було важливим кроком в напрямку руху до відкритої економіки та зменшення ролі держави в економіці [5].
Особливо варто відзначити пункт 9 цієї Постанови, відповідно до якого ліміт для уповноважених банків на загальну довгу відкриту валютну позицію не має перевищувати 1%. А відповідно до пункту 6 відбувається призупинення випуску ощадних (депозитних) сертифікатів.
Можливі наслідки подібної постанови наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Позитивні і негативні наслідки короткострокового та довгострокового періоду дії Постанови №140.
|
Умови |
Позитивні наслідки |
Негативні наслідки |
|
Короткотермінова дія постанови і її скасування після 08.06.2016 р. |
|
|
|
Продовження дії постанови після 08.06.2016 р. |
|
|
Постанова 140 є результатом послаблення контролю над валютними операціями на банківському ринку України. Основною причиною її прийняття був масштабний відтік грошових коштів в тіньову сферу, через неможливість купівлі валюти в банківських установах. Постанова має суттєві позитивні наслідки. При більш стабільній економічній ситуації в країні цю Постанову варто було б прийняти на більш тривалий термін. Це могло стати ще одним кроком для виходу з кризи. Але при нинішній ситуації в країні кількість негативних моментів при продовженні дії Постанови переважає над позитивними. Відповідно коротко тривалість цієї постанови виправдана. При налагодженні ситуації в країні Постанова 140 може бути поновлена у дії або доопрацьована і поновлена в дії після граничного терміну.
Загалом, українське законодавство в сфері валютного регулювання та контролю недосконале, що негативно впливає на валютну позицію та фінансову стійкість банку. Наша економіка побудована в більшій частині на експорті, тому ризики при обміні національної валюти на долари, євро чи інші іноземні валюти є дуже суттєвими для наших закордонних партнерів. Але на відміну від більшості країн де подібні ризики частково нівелюються через законодавчі акти, які підтримують деривативи, вітчизняні норми валютного регулювання дуже застарілі і не відповідають ринковим стандартам. Тому для вирішення основних окреслених проблем валютного регулювання та подальшої стабілізації економіки необхідне повне оновлення законодавчої бази України до європейського рівня.
Література:
