Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов VIІI Международной научно-практической конференции (Москва – Астана – Харьков – Вена, 30 мая 2016)
Секція: психологічні науки
ВАКУЛЕНКО ЮЛІЯ ВІТАЛІЇВНА
студентка 2-го курсу магістратури спеціальності “психологія”
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
м. Київ, Україна
ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК ПАМ’ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Анотація: У роботі розглянуто вплив інформаційно-комунікативних технологій на розвиток пам’яті молодших школярів. З’ясовано, що пам’ять є важливою ланкою в цiлiснiй структурі психіки людини. Розвитку пам’яті в початковій школі сприяють інформаційно-комунікаційні технології навчання. Виокремлено методики, які впливають на розвиток пам’яті за допомогою ІКТ: «Довгострокова пам’ять», «Піктограма, «Асоціації», «Запам’ятовування геометричних фігур», «Запам’ятовування слів», «Запам‘ятовування чисел» тощо.
Ключові слова: ІКТ, пам'ять, методика, експеримент.
Вступ. Пам’ять − це дуже важлива підсистема в цiлiснiй структурі психіки людини. Запам’ятовування може бути представлено кількома формами психічного відображення: образною, емоційною, словесно-логічною. У кожній з названих форм пам’ять має свої рівні. Початковим рівнем є короткочасна пам’ять, котра характеризується негайним запам’ятовуванням та вiдтворенням iнформацiї, проте водночас і коротким її зберiганням. Наступний рівень – рівень оперативної пам’ятi, завдяки якiй процеси запам’ятовування, зберiгання та відтворення є активними лише після досягнення власної мети дiяльностi суб'єкта. Нарештi, довготривала пам’ять забезпечує тривале зберiгання закріпленoго матеріалу [4, с. 13].
Кожному перiоду дитинства вiдповiдає свiй особливий тип основної діяльності. Характер i рівень сформованостi типів дiяльностi, спрямованих на вiдтворення суспiльно вироблених здiбностей, що послідовно змiнюють одна одну, визначають змiст i особливостi таких здiбностей. Biд характеру провідної діяльності залежать основні психологічні новоутворення (здiбностi) дитини в цей вiковий перiод; в її формi з’являються і диференцiюються нові види діяльності, виникають, формуються і перебудовуються oкpeмi психiчнi процеси [1, с. 136].
Основна частина. У роботі з учнями початкової школи вчителі стикаються з проблемою обмеженого часу, тому доцільно на уроках використовувати такі прийоми і засоби, які сприяють швидкому запам’ятовуванню текстів.
Саме ІКТ (інформаційно-комунікаційні технології навчання) цьому будуть сприяти найбільше. Науковці дають таке визначення ІКТ − це сукупність методів і технічних засобів застосування інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів зв’язку для забезпечення ефективного процесу навчання [3, с. 136].
Вимоги до організації навчального процесу в початковій школі визначаються відповідною методичною системою навчання кожного з предметів початкової школи: математики, української та іноземних мов, природознавства, образотворчого мистецтва тощо.
Як зазначає О. Комар, до складу дидактичної системи, яка є єдиною цілісною функціональною структурою, орієнтованою на досягнення цілей навчання, входять такі елементи: мета, дидактичні принципи, зміст, методи, засоби і форми організації навчання [5, с. 6].
Мета і зміст початкового навчання визначені в Державному стандарті початкової загальної освіти, відповідних навчальних програмах з предметів початкової школи та підручниках.
Спеціально створені комп’ютерні середовища можуть за певним алгоритмом здійснювати аналіз дій дитини в тій чи іншій навчальній ситуації, порівнювати ці дії з набором варіантів дій, що є в базі даних і на підставі цього порівняння визначати рівень сформованості тих чи інших навичок дитини. З бази можливих варіантів будуть запропоновані завданні, зорієнтовані на найближчу зону розвитку дитини [2, с. 5].
ІКТ сприяють активізації сенсорно-перцептивної, а згодом i розумової активностi дитини, тому ІКТ виступають в якості найголовнішої умови мимовiльного запам’ятовування.
Запам’ятовуваний матеріал повинен викликати iнтерес, емоції, особливо iнтелектуальнi почуття (здивування, задоволення від вiдкриття, захоплення, cумнів). Водночас діє загальнопсихологiчна закономiрнiсть щодо впливу емоцiй на продуктивнiсть дiяльностi: підвищують її тiльки переживання середньої сили. Тому надмiрно емоційний матерiал залишає в пам’ятi дитини невиразнi, аморфнi вирази. Включення дитини у чимдалiрiзноманiтнiшi види дiяльності, надання простору для її активностi сприяє збереженню та використанню того, що вона запам’ятала. Засвоюванi дитиною навички побутової дiяльностi та самообслуговування легко руйнуються при порушеннях звичного режиму органiзацiї дитячої життєдiяльностi, тому дорослий повинен забезпечити їх стабiльнiсть [7, с. 105].
Провiдну роль у психологiчних дослiдженнях розвитку пам’ятi в молодшому шкільному віці відіграє експеримент. Експеримент є одним з основних методiв наукового психологічного дослiдження. На відмінy вiд спостереження, експеримент передбачає активний вплив дослiдника на досліджувані психiчнi явища через окремі керовані і контрольовані дослідником чинники [6, с. 51].
Дослiдження особливостей розвитку пам’ятi за допомогою інформаційно-комунікативних технологій в молодшому шкільному віці можливо здiйснити за допомогою наступних методик: «Запам’ятовування десяти слiв», «Довгострокова пам’ять», «Піктограма», «Асоціації», «Запам’ятовування геометричних фігур», «Запам’ятовування слів», «Запам’ятовування чисел» тощо.
Висновки. Отже, використання в молодшій школі інформаційно-комунікативні технології є доцільним, адже при цьому відбувається цілеспрямований розвитку пам’яті. Дитині треба допомагати запам’ятовувати, її треба учити контролювати правильність запам’ятовування. Мабуть, це є одним з головних чинників комфортного перебування дитини в школі, готовність до учбової діяльності, до постійних розумових навантажень.
Література
