Вопросы экономики и финансов: тезисы докладов VІ Международной научно-практической конференции (Киев-Будапешт-Вена, 31 мая 2016)
Секція: Міжнародна економіка
СИРБУЛ ТЕТЯНА ЮРІЇВНА
студентка Одеського національного
економічного університету,
м. Одеса, Україна
АНАЛІЗ СТАНУ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У ЄВРОРЕГІОНІ «НИЖНІЙ ДУНАЙ»
Одним з найперспективніших для України є єврорегіон «Нижній Дунай». Створення цього єврорегіону зробило тіснішим співробітництво у різних галузях між прикордонними регіонами Республіки Молдова, Румунії та України. Вказуючи на досягнуті результати діяльності єврорегіону, слід наголосити, що у 2002 році єврорегіон був нагороджений спеціальним призом Асоціації - “Вітрила Папенбургу” за “розвиток соціокультурного співробітництва, незважаючи на складну ситуацію у прикордонних районах України, Румунії та Республіки Молдова”.
Діяльність Єврорегіону дозволила залучити досить значні кошти міжнародної технічної допомоги. У 2000-2003 рр. реалізовано проект “Придунайські озера, Україна. Стале відновлення та збереження природного стану екосистем”, який фінансувався програмою ТАСІS СВС, бюджет - 2,5 млн.євро [1]. У 2004 році закінчилась двохрічна програма TACIS «Бізнес-інфраструктура Одеської області, Єврорегіон «Нижній Дунай», метою якої було зміцнення сектору малого підприємництва в контексті транскордонного співробітництва. 2006-2007 роки були присвячені реалізації проекту «Запобігання надзвичайним ситуаціям і захист від повеней у Єврорегіоні «Нижній Дунай». 14 квітня 2016 року відбулось засідання Єврорегіону «Нижній Дунай», на якому було обрано нового президента Єврорегіону з української сторони, ним став голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський, серед пріоритетів якого проект поромної переправи Орловка – Ісакча [2]. Крім цього, у поточному році має завершиться проект, що стосується генерального плану розвитку туризму в Єврорегіоні Нижній Дунай вартістю 2,5 мільйона євро.
За даними обласного управління статистики обсяг експорту товарів Одеської області до Румунії у 2015 році майже у сім разів перевищував експорт послуг. Загальний обсяг експорту зменшився у 2015 році у порівнянні із 2014 роком на 691,5 тис. дол. США та становив 15649,6 тис. дол. США.
Рис. 1 Експорт товарів і послуг Одеської області до Румунії
Що стосується імпорту Одеської області з Румунії, він має тенденцію до зниження та у 2015 році у порівнянні із 2014 роком зменшився на 156586,1 тис дол. США та становив 25119,4 тис. дол. США.
Рис. 2 Імпорт товарів і послуг Одеської області до Румунії
Стосовно торгівлі із Республікою Молдова, тут також спостерігається негативна тенденція. Загальний обсяг експорту у 2015 році був на 3944,8 тис. дол. США менше, ніж у попередньому році та складав 56645,2 тис. дол. США. У 2015 році обсяг експорту товарів більш ніж утричі перевищував експорт послуг.
Рис. 3 Експорт товарів і послуг Одеської області до Молдови
Стосовно імпорту товарів і послуг Одеської області з Республіки Молдова, загальний імпорт зменшився на 13984 тис. дол. США в 2015 році у порівнянні із попереднім показником та склав 11432,5 тис. дол. США. Частка імпорту послуг також досить незначна та зменшилася за рік до 860 тис. дол. США.
Рис. 4 Імпорт товарів і послуг Одеської області до Молдови
Як бачимо, останнім часом значно послабились торговельно-економічні відносини між Одеською областю з Румунією та Республікою Молдова, що негативно впливає на стан транскордонного співробітництва у єврорегіоні «Нижній Дунай».
Що стосується прикордонної інфраструктури, залізничне, автомобільне, морське, поромне, повітряне та інші види сполучення через державний кордон здійснюється лише у пунктах перепуску: на кордоні з Румунією їх 10, з Республікою Молдова - 54.
Одеський регіон і Україна в цілому вбачають великий стратегічний інтерес у функціонуванні даного єврорегіону. До сильних сторін цього єврорегіону можна віднести: вигідне географічне положення української частини єврорегіону; наявність трьох портів (Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайський); будівництво поромної переправи «Орловка», яка буде пущена в експлуатацію в середині 2016 р.; набуття Румунією з 2007 р. членства у ЄС; сприятливі географічні умови для розвитку агропромислового комплексу; наявність науково-дослідних центрів, розвинута система вищої освіти.
Існує у єврорегіоні і низка невикористаних можливостей, що можуть покращити ефективність співпраці. Наприклад, поява нової поромної переправи приведе до збільшення проходження вантажних потоків та автомобільних потоків. Доцільним є створення спеціалізованих агропромислових, туристичних, транспортних, енергетичних кластерів; співробітництво у сфері екології й охорони навколишнього природного середовища, зокрема, проведення робіт з очищення русла р. Дунай; формування інтегрованих туристичних продуктів, створення єдиної туристичної мережі; удосконалення інструментів фінансування проектів транскордонного співробітництва.
Але існують і слабкі сторони, такі як: наявність візового режиму з Румунією; високий рівень безробіття, нелегальна міграція населення; екологічні проблеми; низький рівень конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу; низький рівень ПІІ між регіонами, незначна роль в економіці Одеської області торговельних та інвестиційних зв’язків із суміжними регіонами; низька технологічність українських портів і висока зношеність інфраструктури; відсутність офіційного сайту єврорегіону; недосконалість механізму спільного фінансування транскордонних проектів; напруженість в дипломатичних українсько-румунських та українсько-молдавських відносинах; розбіжності в законодавстві, різний рівень повноважень регіональних влад у країнах. Якщо вплив цих слабких сторін не буде мінімізован, можуть з’явитися загрози ефективності функціонування єврорегіону, такі як: деградація периферійних територій; розвиток корупційних схем та кримінальних ситуацій; незацікавленість сторін у здійсненні єврорегіонального співробітництва; недостатня координованість дій в рамках співробітництва, відсутність єдиних інтересів.
Як зазначаюсть експерти, розвиток транскордонного співробітництва в майбутньому буде розвиватися по висхідній. Що стосується прямих і непрямих грошових вливань, то тільки на кооперацію в рамках транскордонного співробітництва Румунія-Україна на період 2014-2020 рр. передбачено 60 млн. євро [3].
Пріоритетом діяльності єврорегіону в цьому році стане створення українсько-румунських поромних переправ Орловка-Ісакча та Ізмаїл-Тульча. У сфері залізничного транспорту обговорювалось питання відновлення ділянки Березино-Бессарабка, який з'єднає Одеську залізницю з портом Рені в обхід Придністров'я, і перепрофілювання залізничного моста Кантемир-Феліче в комбінований для скорочення шляху з Кантеміра на Бухарест [4].
Отже, поступове нівелювання проблем у сфері ТКС створюватиме сприятливі умови для активної участі України у євроінтеграційних процесах.
Література:
