Актуальные проблемы экономики и финансов: тезисы докладов V Международной научно-практической конференции (Буковель-Украина, 21-24 марта 2016)
Секція: Економіка, організація і управління підприємствами
Щур Т. В.
Студентка кафедри економіки підприємства
Київський Національний Університет Технологій та Дизайну
М. Київ, Україна
Науковий керівник: Лойко В. В.
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
На сьогодні економічне становище України характеризується нестабільністю. Зростають ризики в різних видах діяльності та їх невизначеність щодо майбутніх стратегій та дій. Це значно ускладнює діяльність на внутрішньому ринку. Але доведено, що підприємство, яке має чіткі плани та орієнтири на майбутнє, адаптується до подібних умов. Підвищення конкурентоспроможності підприємства є наслідком активної діяльності щодо підвищення конкурентоспроможності на галузевому, регіональному та державному рівнях. Існує не одне визначення «конкурентоспроможності». На думку автора підручника «Економіка підприємства» Покропівного С.Ф. конкурентоспроможність підприємства – це його здатність до ефективної господарської діяльності і забезпечення прибутковості в умовах конкурентного ринку, це здатність забезпечити випуск і реалізацію конкурентоспроможності продукції, яка має переваги в порівнянні з іншими товаровиробниками. Це також комплексна порівняльна характеристика, яка показує ступінь переваг над підприємствами-конкурентами по сукупності оцінюючих показників діяльності на певних ринках та за певний проміжок часу. Конкурентоспроможність можна оцінити, оцінюючи та порівнюючи декілька підприємств на одному ринку. Обов’язково мають враховуватися такі показники: технології, потенційні можливості обладнання, рівень персоналу, системи управління, інновацій, комунікації, маркетингової політики та експортно-імпортні можливості. Прийнято розділяти чотири основні рівні конкурентоспроможності підприємства:
Існує декілька загальних конкурентних стратегій, запропоновані М. Портером. Вони несуть в собі універсальний характер. Підприємство, що намагається вдало вийти на ринок та втримати там лідируючу позицію може поступово використовувати декілька з цих стратегій. Але розглянемо одну з них, а саме стратегія диференціації. Диференціація може бути різною за розмірами, формою та глибиною. Вона може проявлятися у специфічних характеристиках товару; різноманітні послуги, що надаються після продажу; забезпечення запасними частинами; індивідуальний дизайн; широкий вибір моделей, цінової політики, форм і розмірів товару; надійність, якість та екологічність виготовлення та споживання; унікальність виробів за стилем та модою. Розглянемо дану стратегію на прикладі «Миронівського хлібопродукту». У 1998 році, заснувавши своє підприємство, Юрій Косюк відразу приймає вірне рішення щодо майбутньої роботи. Впровадивши цю стратегію, компанія отримала ряд переваг:
Дану стратегію слід використовувати, якщо існує багато способів диференціювати товари і послуги, що яскраво видно на прикладі Миронівського хлібопродукту: м’ясні продукти приймають різні форми та знаходять свого покупця, відповідно до вподобань. Різноманіть товару сприймається як цінність - асортимент на стільки великий, що кожен знаходить вигідне: покупець отримує саме те, що бажає, а продавець забезпечує себе прибутком. Дана стратегія використовується не великою кількістю підприємств, що дає ще одну не мало важливу перевагу перед конкурентами на даному ринку, одне підприємство може захопити більшу частину ринку та сміливо триматися на ногах навіть у скрутні часи, саме така політика на даний час проводиться МХП, управління компанії має бажання охопити більшу частину країни завдяки дрібним точкам продажу та великим супермаркетам. Підприємство може запропонувати щось унікальне на даному ринку, наприклад, нові види м’ясної продукції, напівфабрикати, сучасні методи зберігання та перевезення товару для довшого збереження якості. Існують технологічні переваги у виготовленні товару, наприклад, у 2011 році МХП починає розробку пілотного проекту «Біогаз», що передбачає будівництво біогазової станції, об’єм інвестицій складав близько $15млн. на одну установку. Така станція зменшить «вуглецевий слід» і допоможе знизити виробничі видатки, що забезпечить якість та екологічність виготовлення на споживання будь-якого товару. МХК має можливість конкурувати по одному ключовому товару, здійснюючи диференціацію навколо цього товару.
Існуючі ризики:
Список використаної літератури:
