Научный диспут: вопросы экономики и финансов: тезисы докладов VІІІ Международной научно-практической конференции (Киев - Будапешт - Вена, 28 декабря 2016)
Секція: Регіональна економіка
Гоголь Микола Миколайович
магістр кафедри економічної кібернетики
Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника
м. Івано-Франківськ, Україна
СТІЙКИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНУ, ЯК ЗАПОРУКА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Забезпечення стійкого розвитку регіональної економіки в сучасних умовах є надзвичайно актуальним питанням, оскільки при наявності певних нерівномірностей та диспропорцій у розвитку всієї сукупності суспільно-економічних регіональних процесів в економіці країни відбуваються порушення рівноваги та нестабільність загальноекономічного розвитку.
Регіональний розвиток є багатовимірним і багатогранним процесом, який зазвичай розглядається з точки зору сукупності різних соціальних і економічних цілей. Насамперед, це синтез таких чинників, як: зростання виробництва і доходів; зміни в інституційній, соціальній і адміністративній структурі суспільства; зміни в суспільній свідомості; трансформація традицій і звичок [1, с. 25 ].
При дослідженні розвитку регіональної економіки важливим питанням є також система його управління, що в широкому трактуванні є сукупністю засобів і методів спрямованого впливу держави на економічні відносини галузей, окремих підприємств, об’єднань з метою раціонального використання наявних ресурсів і забезпечення необхідних пропорцій розвитку. В економічному плані об’єктом управління на регіональному рівні є процес безперервного позитивного руху виробничої, фінансової, економічної та соціальної складової територіального комплексу, що потребує постійної координації в процесі функціонування та розвитку регіону.
Важливе місце в управлінні регіональним розвитком посідають відносини між державою та органами місцевого самоврядування, інтереси яких нерідко не співпадають та мають розбіжності. У той же час для розробки та впровадження обґрунтованих управлінських рішень необхідно зважати на особливості об’єкта управління та засобів впливу на нього. При цьому управління розвитком регіону лежить в одній просторовій площині, де суб’єкт є структурою, підпорядкованою одночасно місцевій владі й державним органам управління [3, с. 25].
Науково-теоретичні узагальнення останнього часу сприяли створенню бази для формування нового підходу до питань розвитку, який характеризують такі чинники:
Організаційна структура управління регіоном сформована на базі конституційного закріплення системи влади на місцях. Відтак, її основу становлять: місцеві органи виконавчої влади - місцеві державні адміністрації, територіальні органи центральних органів виконавчої влади; органи місцевого самоврядування - обласні, районні ради. Важливими елементами організаційної структури управління регіональним розвитком є також інституції ринкової інфраструктури та громадські організації, які становлять саморегулюючу силу регіону [3, с. 58].
Метою сталого соціального розвитку є встановлення рівноправності громадян перед законом, соціального захисту і підтримки, забезпечення рівних можливостей для досягнення матеріального, економічного і соціального благополуччя. Сталий економічний розвиток має на меті подолання економічної кризи та запобігання економічним ризикам [4, С.32].
Література: