Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов XІІ Международной научно-практической конференции (Москва - Астана - Харьков -Вена, 30 августа 2016)
Секція: Проблеми макроекономіки
БАЛАНСЬКА ОЛЕНА ІГОРІВНА
аспірант кафедри економіки підприємства та інвестицій
Національний університет «Львівська політехніка»
м. Львів, Україна
ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ РИЗИКІВ СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА
Житлове будівництво - це важливий сектор народного господарства, високий рівень розвитку якого здатен стимулювати зростання багатьох пов’язаних галузей, та економіки загалом. Воно також відповідає за таку соціальну функцію як забезпечення житлом населення, рівень якого в Україні є невисоким. Недоступність житла для більшості населення країни у зв’язку з високими цінами на нерухомість та низькою купівельною здатністю ускладнюється ще і високим рівнем ризику при інвестуванні у житлове будівництво. При цьому ризики виникають для усіх суб’єктів процесу, але максимальний їхній тягар лягає саме на інвестора. Саме тому і виникає потреба у вивченні та класифікації ризиків, властивих процесу фінансування житлового будівництва, для подальшого пошуку шляхів їх усунення чи мінімізації.
І хоча ризикам присвятило свої дослідження багато вчених, починаючи із класиків економічної теорії і закінчуючи нашими днями, проте єдиної загальноприйнятої системи класифікації так і не було прийнято. За основу кожен науковець приймає інші властивості, які вважає визначальними. Існуючий стан проблеми класифікації ризиків характеризується практичною відсутністю системи класифікації. На даний час існує лише ряд підходів до класифікації ризиків, які не являються класифікацією в загальноприйнятому науковому розумінні цього поняття [1, с.84]. Саме тому часто застосовується такий підхід, як перелік та опис можливих ризиків для окремої галузі чи явища.
Така ситуація є властивою і для будівництва, перелік можливих ризиків для якого змінюється залежно від тих аспектів галузі, на яких акцентує свою увагу науковець. Традиційно максимальна увага приділяється іпотечному кредитування, а особливо банківським ризикам при ньому. Саме тому із безлічі досліджень виділяється проведене фахівцями Центру наукових досліджень НБУ, у якому було не тільки виділено ризики іпотечного кредитування для банків, але і визначено їхній вплив на інших учасників процесу – позичальників, інвесторів та установ-емітентів цінних паперів. Також було враховано застосування одно- і дворівневої моделей побудови вторинного іпотечного ринку з метою перерозподілу ризиків. Відповідно до цього дослідження до ризиків іпотечного кредитування належать: кредитний, ринковий, процентний, ліквідності, валютний, операційно-технологічний, репутації та юридичний [2, с.32]. Крім цього О.О.Папаіка та С.Г.Арбузов виділяють також комерційний ризик – це ризик невиконання забудовником своїх зобов’язань перед управителем, а також недостатності залучених коштів на спорудження об’єкта будівництва [3, с.117].
Морозов Д.С наводить такий перелік «типових» ризиків проектної діяльності: ризик учасників проекту; ризик перевищення кошторисної вартості проекту; ризик несвоєчасного завершення будівництва; ризик низької якості робіт і об’єкта; конструктивний і технологічний ризики; виробничий ризик; управлінський ризик; збутовий ризик; фінансовий ризик; ризик країни; адміністративний ризик; юридичний ризик; ризик форс-мажор [14, с.24-25].
Враховуючи результати наведених досліджень та особливості процесу фінансування житлового будівництва, можна скласти такий розширений перелік можливих ризиків, які включають і ті, які виникають при іпотечному кредитуванні:
І хоча цей перелік є актуальним для усіх шляхів фінансування житлового будівництва, але для окремих суб’єктів процесу він буде змінюватися залежно від використовуваного механізму. Тому подальший аналіз варто проводити розглядаючи кожен механізм фінансування окремо, що дасть змогу виявити у якому випадку ризики для учасників процесу інвестування є мінімальними.
Література: