Глобальные проблемы экономики и финансов: тезисы докладов V Международной научно-практической конференции (Киев-Прага-Вена, 29 апреля 2016)
Секція: Фінанси, гроші і кредит
ЗАСЛАВСЬКА ОЛЬГА ІГОРІВНА
к.е.н., доцент кафедри фінансів і банківської справи
Ужгородський національний університет
м. Ужгород, Україна
ФАКТОРИ ВИНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ У КРЕДИТНОМУ ПОРТФЕЛІ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ
Функціонування банківської системи України характеризується значним зростанням споживчих кредитів у загальному кредитному портфелі банків. За останнє десятиріччя споживчі кредити вітчизняних банків збільшились у десятки разів, а відношення їхній обсягів до ВВП досягло рівня розвинених країн. За таких обставин суттєво збільшився вплив споживчого кредитування на фінансові результати діяльності банків. У цьому аспекті, слід враховувати високий рівень ризиків, який несе в собі споживче кредитування, що вимагає нових підходів до організації ризик-менеджменту банку.
В умовах сьогодення основною перешкодою у роботі українських комерційних банків є значне зростання проблемної кредитної заборгованості населення. Значні збитки за цим напрямом зумовлено невчасною сплатою відсотків за надані кредити, неповерненням самих боргів, а часто й залученням занадто дорогих кредитних ресурсів.
Серед основних причин росту проблемної заборгованості за кредитами домашнім господарствам в Україні варто виділити такі:
Ключовим фактором виникнення кризової ситуації у вітчизняній банківській сфері у 2009 році було переважання споживчих кредитів в іноземній валюті. Так, у 2009 році кредити, видані в іноземній валюті, складали 64,2 % від усього обсягу наданих споживчих кредитів, у 2010 році — 62 %, а у 2011 році — 57,3 %. Протягом 2012—2014 років їхня частка почала суттєво зменшуватись і на початку 2014 року становила лише 21,2 %. Така тенденція не мала продовження у наступні роки. Так, за підсумками 2015 року у структурі портфеля споживчих кредитів банків переважали гривневі кредити, проте частка позик у іноземній валюті зросла до 36,5 % (табл. 2) [1].
Таблиця 1
Динаміка обсягів споживчих кредитів, наданих банками України,
у розрізі валют за період з 2009 по 2016 рр. (станом на початок року)*
Період |
Споживчі кредити |
||||
Усього, млн. грн. |
у національній валюті |
в іноземній валюті |
|||
обсяг, млн. грн. |
Частка, % |
обсяг, млн. грн. |
Частка, % |
||
2009 |
186 088 |
66 693 |
35,8 |
119 396 |
64,2 |
2010 |
137 113 |
52 190 |
38,0 |
84 923 |
62,0 |
2011 |
122 942 |
52 478 |
42,7 |
70 464 |
57,3 |
2012 |
126 192 |
71 091 |
56,3 |
55 100 |
43,7 |
2013 |
125 011 |
85 384 |
68,3 |
39 627 |
31,7 |
2014 |
137 346 |
108 224 |
78,8 |
29 122 |
21,2 |
2015 |
135 094 |
95 763 |
70,9 |
39 332 |
29,1 |
2016 |
104 879 |
66 662 |
63,5 |
38 217 |
36,5 |
*Джерело: складено на основі [5]
Свого часу попит на кредити в іноземній валюті виник завдяки тривалому стабільному курсу гривні та низьким відсотковим ставкам за таким кредитами. Валютний ризик тоді ігнорувався як позичальниками так і кредиторами. Банки, маючи можливість отримати ресурси від іноземної материнської компанії, були зацікавлені у наданні кредитів у тій валюті, в якій було отримано залучені ресурси. Таким чином, валютний ризик повністю перекладався з банків на позичальників. Попри те, що ще у червні 2009 року НБУ заборонив надання кредитів фізичним особам в іноземній валюті, це практично не вирішило проблему з уже наявною заборгованістю. За практично незмінних реальних доходах населення девальвація гривні виявилася просто катастрофічною для тих позичальників, які брали кредити в іноземній валюті. Якщо у 2009 році гривня знецінилася більш, ніж у два рази, то за 2014—2015 роки знецінення досягло 300 %. На фоні погіршення макроекономічної ситуації і швидкої девальвація гривні неспроможність позичальників повертати валютні кредити стала чи не найбільшою проблемою вітчизняних банків.
Таким чином, в умовах тривалої девальвації гривні, нестабільної ситуації в країні та помітної економічної рецесії, для того, аби знизити ризики споживчого кредитування, банки повинні впроваджувати сучасні методи управління. Побудова системи ризик-менеджменту споживчого кредитування передбачає врахування всіх його особливостей та обґрунтування механізмів управління на основі формування ефективної системи фінансового менеджменту у банківських установах.
Виходячи із вітчизняного та зарубіжного досвіду, вчені та практики рекомендують українським банкам сформувати оптимальну продуктову лінійку споживчого кредитування, розробляти і впроваджувати унікальні продукти, скорочувати частку готівкових кредитів та залучати населення до кредитів на основі використання кредитних карток й застосування овердрафту. Усе це сприяєтиме зменшенню витрат обігу та суттєво посилить контроль банку за цільовим використанням кредитів.
Література: