Глобальные проблемы экономики и финансов: тезисы докладов IV Международной научно-практической конференции (Киев-Прага-Вена, 28 декабря 2015)
Секція: Фінанси, гроші і кредит
ДМИТЕРКО М.О.
аспірант кафедри теоретичної і прикладної економіки
Українська академія банківської справи
м. Суми, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КЛАСТЕРНИХ УТВОРЕНЬ В ЕКОНОМІЦІ
Функціонування кластерів в економіці передбачає не тільки отримання фінансово-економічних переваг його учасниками, а також й створення умов для соціально-економічного розвитку регіону, в якому присутні дані кластерні утворення. І тому при оцінці ефективності функціонування економічних кластерів доцільно проаналізувати їх вплив на розвиток економічних процесів в регіоні, рівень соціального захисту та забезпечення населення, а також на діяльність учасників кластеру.
Теоретична розробка запропонованого науково-методичного підходу включає чотири послідовних етапи. Так, на першому етапі проаналізована предметна область в розрізі статистичних даних оцінювання досліджуваної ефективності кластерів; здійснена їх систематизація в межах трьох напрямків: економіка регіону (державний макрорівень), підприємства (мікрорівень), соціальна сфера (населення); проведено їх групування на стимулятори та дестимулятори; а також введені умовні позначення (таблиця 1).
На другому етапі відбувається приведення показників оцінювання ефективності кластерів у співставний вигляд.
Третій етап розробки методики оцінювання ефективності кластерних утворень передбачає згортку показників на основі застосування функції Харрінгтона: для показників-стимуляторів (формула 1), для показників-дестмуляторів (формула 2).
Таблиця 1
Ознаковий простір характеристики ефективності кластерів в економіці
|
Напрямок |
Показники |
|
|
Стимулятори |
Дестимулятори |
|
|
Економіка регіону (державний макрорівень) |
Темп приросту податкових надходжень від підприємств кластеру до державного та місцевого бюджетів |
Рівень тіньової економіки в регіоні |
|
Темп приросту інвестицій до регіону, в якому функціонує кластер |
Індекс цін на продукцію |
|
|
Темп приросту кількості інноваційних розробок за рахунок підприємств кластеру |
Темп приросту обсягу торгового дисбалансу |
|
|
Підприємства (мікрорівень) |
Рівень конкурентоспроможності |
Рівень плинності кадрів |
|
Рівень якості продукції |
Кількість фактів, що засвідчують втрату авторських розробок |
|
|
Рівень рентабельності діяльності |
Рівень витрат підприємства |
|
|
Соціальна сфера (населення) |
Питома вага робітників, працюючих у несприятливих умовах праці |
Рівень безробіття |
|
Обсяг фінансових потоків від підприємств кластеру до об’єктів культури, освіти, охорони здоров’я тощо |
Рівень міграції |
|
|
Темп приросту витрат на профільну освіту |
Рівень бідності* |
|
*Частка витрат на харчування в сукупних витратах
Так, для показників-стимуляторів функція Харрінгтона наступна:
Для показників-дестимуляторів: де – інтегральний показник-дестимулятор характеристики економіки регіону (державний макрорівень), відповідно підприємств (мікрорівень), соціальної сфери (населення).де – інтегральний показник-стимулятор характеристики економіки регіону (державний макрорівень), відповідно підприємств (мікрорівень), соціальної сфери (населення);
На четвертому етапі здійснюється графічна інтерпретація ефективності кластерів в економіці за допомогою побудови «полярної троянди», пелюстки якої пропонується розглядати як низький, середній та високий рівні ефективності (рис 1).
Рисунок 1 – Графічна інтерпретація ефективності кластеризації в полярній системі координат в розрізі економіки регіону (державний макрорівень), відповідно підприємств (мікрорівень), соціальної сфери (населення)
Отже, сформований методичний підхід комплексно враховує всі можливі сфери на які може впливати кластер та всебічно характеризує рівень важливість його функціонування для економіки як регіону, так і держави в цілому.
Література:
