Скубіліна А. В., Скроботова Д. І., Фурсова Р. С. Міжнародна трудова еміграція населення України: основні тенденції та проблеми // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2017. — №17.
Економічні науки
УДК [331.55:331.52](477)'06(045)
Скубіліна Анастасія Вікторівна
асистент кафедри економіки
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Скубилина Анастасия Викторовна
ассистент кафедры экономики
Донецкий национальный университет экономики и торговли
имени Михаила Туган-Барановского
Skubilina Anastasiia
Assistant of the Department of Economics
Donetsk National University of Economics and Trade
named after M. Tugan-Baranovsky
Скроботова Даяна Іванівна
студент
Донецького національного університету економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Скроботова Даяна Ивановна
студент
Донецкого национального университета экономики и торговли
имени Михаила Туган-Барановского
Skrobotova Dayana
Student of the
Donetsk National University of Economics and Trade
named after M. Tugan-Baranovsky
Фурсова Регіна Сергіївна
студент
Донецького національного університету економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Фурсова Регина Сергеевна
студент
Донецкого национального университета экономики и торговли
имени Михаила Туган-Барановского
Fursova Regina
Student of the
Donetsk National University of Economics and Trade
named after M. Tugan-Baranovsky
МІЖНАРОДНА ТРУДОВА ЕМІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ
МЕЖДУНАРОДНАЯ ТРУДОВАЯ ЭМИГРАЦИЯ НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ: ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ И ПРОБЛЕМЫ
INTERNATIONAL LABOR EMIGRATION OF UKRAINE'S POPULATION: MAJOR TRENDS AND PROBLEMS
Анотація. У статті досліджено сутність трудової міграції населення. Проаналізовано динаміку міграційного руху населення України за період 2012-2016 років, визначено основні тенденції та специфічні ознаки міжнародної міграційної сфери. Розкрито основні чинники міжнародної еміграції економічно активного населення, серед яких є структурне безробіття, низький рівень заробітної плати та життя населення. Встановлено, що основним недоліком вітчизняного ринку праці є дешевизна робочої сили. Визначено структуру потенційних трудових емігрантів, серед яких значну частку займають висококваліфіковані працівники. Означено позитивний та негативний вплив трудової міграції населення на соціально-економічний розвиток країни. У результаті було запропоновано заходи уникнення негативних наслідків трудової еміграції, що слугуватимуть скороченню численності трудових емігрантів та зворотній міграції населення України.
Ключові слова: міграція населення, міжнародна трудова еміграція, аналіз міграційної ситуації в Україні.
Аннотация. В статье исследована сущность трудовой миграции населения. Проанализирована динамика миграционного движения населения Украины за период 2012-2016 годов, определены основные тенденции и специфические признаки международной миграционной сферы. Раскрыты основные факторы международной эмиграции экономически активного населения, среди которых структурная безработица, низкий уровень заработной платы и жизни населения. Установлено, что основным недостатком отечественного рынка труда является дешевизна рабочей силы. Определена структура потенциальных трудовых эмигрантов, среди которых значительную долю занимают высококвалифицированные работники. Отмечено позитивное и негативное влияние трудовой миграции населения на социально-экономическое развитие страны. В результате были предложены меры во избежание негативных последствий трудовой эмиграции, которые способствуют сокращению численности трудовых эмигрантов и обратной миграции населения Украины.
Ключевые слова: миграция населения, международная трудовая эмиграция, анализ миграционной ситуации в Украине.
Summary. The essence of labor migration of the population is studied in the article. Were analyzed the dynamics of migration of the population of Ukraine for the period 2012-2016, were determined the main trends and specific signs of the international migration sphere. Were disclosed the main factors of international emigration of the economically active population, among them structural unemployment, low wages and life of the population. It was established that the main disadvantage of the domestic labor market is the cheapness of the labor force. The structure of potential labor immigrants is determined, among which a high proportion occupy highly skilled workers. Were noted positive and negative impact of labor migration of the population on the socio-economic development of the country. As a result, measures were proposed to avoid negative consequences of labor emigration, which contribute to a reduction in the number of labor immigrants and the return migration of the population of Ukraine.
Key words: population migration, international labor emigration, analysis of the migration situation in Ukraine.
Постановка проблеми в загальному вигляді. Актуальність проблеми міжнародної трудової міграції у сучасних умовах значно зросла. Її масштаби, причини та наслідки для економіки країн досліджуються фахівцями різних галузей наук. Особливістю міграційної ситуації в Україні є те, шо вона виступає донором висококваліфікованих працівників, тому дослідження чинників еміграції українського населення, визначення основних тенденцій, виявлення існуючих загроз та прогнозування негативних наслідків є незаперечним базисом формування ефективної міграційної політики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання міграції та міграційної політики є предметом наукових розробок багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Теоретичним питанням та проблемам міжнародної трудової міграції свої дослідження присвятили В. Геєць, С. Годінгс, В. Довга, Т. Драгунова, Дж. ДеВаард, Е. Лібанова, А. Лукьянова, О. Петроє, О. Позняк, Дж. Реймер, С. Рязанцев, К. Шиманська, та ін. Однак, незважаючи на істотний внесок зазначених вище учених у вивчення проблем та особливостей міграції населення України, недостатньо дослідженими залишаються деякі її аспекти та нові проблеми.
Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз особливостей трудової еміграції населення України та виявлення негативних наслідків.
Виклад основного матеріалу дослідження. С. Рязанцев вважає, що у широкому сенсі трудова міграція являє собою тимчасове або на постійній основі переміщення населення з метою працевлаштування [1, с. 34]. А. Лук’янова під терміном «трудова міграція» вбачає різну періодичність внутрішнього та зовнішнього територіального переміщення населення що пов’язане з реалізацією вмінь та навичок мігрантів на ринку праці [2, с. 34]. Таким чином, трудовим мігрантом може бути будь-яка особа незалежно від віку, що виходить на ринок праці, тому кількість турових мігрантів може наближатися до загальної кількості міграційного потоку країни.
Чинниками трудової еміграції є: структурне безробіття, низький рівень заробітної плати та життя населення. Для людей творчих професій важливим аспектом є можливість реалізувати свій творчий потенціал та мати перспективу його розвитку. О. Позняк виділяє наступний демографічний фактор, як старіння нації, а також зовнішньоекономічний – зростання диспропорції економічного розвитку країн і регіонів [3, с. 70].
Міграційні відносини в усьому світі викликають занепокоєння через неможливість встановлення повного контролю за цим явищем та відмінностями у нормативно-правовому регулюванні країн, тому основними проблемами міграційної сфери є [4, с.165-166]: зростання соціального напруження, що зумовлено структурою міграційних потоків; нелегальна трудова міграція; недосконалість міграційної політики; невизначеність пріоритетів держави у сфері регулювання міграційних процесів; втрата висококваліфікованих працівників; виникнення депресивних регіонів; загроза національній безпеці країни.
У доповіді Генерального Секретаря ООН «Міжнародна міграція і розвиток» зазначається, що сьогодні більшість людей живуть за межами країни свого походження. У період 1990–2010 рр. число міжнародних мігрантів по всьому світу зросло більш ніж на 77 млн, або 50%. Велика частина цього зростання відбулася в період між 2000–2010 рр. Загальносвітова кількість міжнародних мігрантів збільшилася з 155 млн осіб у 1990 р. до 214 млн осіб у 2010 р., а в 2013 р., за оцінками ООН, у всьому світі було вже 232 млн міжнародних мігрантів, або 3,2% населення землі. У 2013 р. три чверті всіх міжнародних мігрантів були у віці від 20 до 64 років, у тому числі жінки становили 48%. Австралія, Канада, Нова Зеландія, Сполучені Штати Америки та європейські країни – найбільші країни реципієнти економічно активного населення з бідніших країн світу і в період 1990-2010 р.р. [5, с. 94].
Згідно з даними державної служби статистики [6] протягом 2012-2016 років кількість вибулих та прибулих мігрантів у межах країни зменшалась у двічі (табл. 1). Щодо прибулих зовнішніх мігрантів відбувалось поступове зниження з 76361 осіб у 2012 році до 14311 осіб у 2016 році (майже в 5 разів). Аналіз зовнішньої міграції, щодо кількості вибулих вказав на стрімкий ріст емігрантів протягом 2013 та 2015 років, що в порівнянні з 2012 роком підвищився в 1,5 рази, 2016 рік характеризувався суттєвим зменшенням кількості вибулих, що становило 30% від кількості емігрантів в 2015 році. Проте не зазначено державною службою статистки кількість прибулих та вибулих зовнішніх мігрантів за 2014 рік, а лише загальне число осіб усіх міграційних потоків.
Статистичні дані з офіційного сайту Державної міграційної служби України [7] свідчать про іншу динаміку зовнішньої міграції населення. Дозволів на виїзд громадян України за кордон на постійне проживання в 2014 році видано 8932 особам, в 2015 році 11345 особам, в 2016 році – 13621 особам. Отже, за період 2014-2016 р.р. емігрантів в Україні збільшилось 1,5 рази, що є невтішною тенденцією.
Таблиця 1
Динаміка міграційного руху населення України протягом 2012-2016 рр.
|
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
|
|
Кількість вибулих (у межах країни) |
649865 |
621842 |
519914 |
519045 |
246188 |
|
Кількість прибулих (у межах країни) |
649865 |
621842 |
542506 |
533278 |
256808 |
|
Кількість вибулих (зовнішня міграція) |
14517 |
22187 |
- |
21409 |
6465 |
|
Кількість прибулих (зовнішня міграція) |
76361 |
54100 |
- |
30659 |
14311 |
Складено авторами на основі [6]
В період 2005–2008 років Україну залишали низькокваліфіковані працівники. Більшість трудових емігрантів мали середню освіту – 59,5 %, неповну вищу освіту - 17,3 %, повну вищу - 13,5 %. Чоловіки становили дві третини від усіх українських трудових мігрантів. Близько 83 % мігрантів – особи працездатного віку. Працювали вони переважно на будівництві (51,6 %), домашньою прислугою (16,3 %), у сільському господарстві (8,5 %), у торгівлі (8,1 %) та промисловості (5,4 %) [8, с.13-14].
Проте 2017 році структура потенційних мігрантів змінились, так у дослідженні з питань міграції та торгівлі людьми в Україні (рис.1), визначено, що найбільша кількість респондентів працювали б за кордоном на роботі за спеціальністю - 27% (серед яких становлять жінки - 27% та чоловіки - 27%), на будівельних або реставраційних роботах - 17% (жінки - 3%, чоловіки - 31%), доглядом за дітьми та прибиранням помешкань - 16% (жінки - 29%, чоловіки - 3%), на сільськогосподарських роботах - 16% (жінки - 10%, чоловіки - 17%), у готельному бізнесі (покоївка, ресепшн) - 10% (жінки - 17%, чоловіки - 3%), у транспортній або комунікаційній сфері - 10% (жінки - 3%, чоловіки - 17%), низькокваліфікованим працівником на виробництві - 10% (жінки - 7%, чоловіки - 12%), у сфері торгівлі - 10% (жінки - 13%, чоловіки - 5%), робота у ресторані (офіціантом, барменом) - 9% (жінки - 12%, чоловіки - 5%), будь-якою роботою - 8% (жінки - 7%, чоловіки - 8%) [9]. Таким чином, майже третина із респондентів - це бажаючи працювати на роботі, що вимагає високої кваліфікації, що вказує на потенційний відтік людського капіталу. Трудові мігранти сприяють розвитку економіки в країнах реципієнтах, проте для країн донорів даний процес загрожує економічній безпеці країни та є дуже витратним, оскільки великі розміри інвестицій йдуть на формування та розвиток людського капіталу, яким потім користується інша країна.
Рис. 1. Найбільш бажані сфери роботи за кордоном для респондентів, 2017 рік
Складено авторами на основі [9]
Недоліками вітчизняного ринку праці є дешевизна робочої сили, тобто за аналогічну роботу працівник може отримати за кордоном у 5 разів більше ніж в Україні, що слугує підвищенню мотивації мігрантів до пошуку роботи в країнах ЄС [4, c. 166]. Специфічною ознакою трудової міграції сьогодні є те, що вона починає набувати характер «незворотності». Тривалість перебування більшості мігрантів за кордоном істотно зросла. Найбільш поширеними є поїздки терміном від 1 до 6 місяців (приблизно половина від загальної кількості поїздок). Кожна п'ята поїздка, спрямована переважно до Італії, Іспанії, Португалії, триває ще довше – у середньому 1,5 – 2 роки [10, с.426].
Українські трудові емігранти стикаються з низкою проблем, які пов’язані із [8, с.14-15]: нелегальним працевлаштуванням; соціальною незахищеністю; відсутністю інформаційного забезпечення щодо особливостей трудового і міграційного законодавства країни реципієнта проблемами безпечного та доступного переказу коштів з-за кордону в Україну.
Як зазначає С. Рязанцев, наслідки трудової еміграції багатогранні [1, с. 442]: зовнішня трудова міграції є чинником розвитку регіональних та міжнародних ринків праці та формування пропозиції робочої сили; розширення можливостей працевлаштування осіб, які за інших умов не змогли б знайти роботу; розвиток підприємництва та покращення можливостей зайнятості внаслідок створення нових робочих місць. З іншого боку, негативними наслідками трудової міграції є [3, с. 195]: зниження кваліфікації працівників шляхом виконання за кордоном низькокваліфікованої праці; загрозу нівелювання соціальної значимості зайнятості в Україні внаслідок формування у молоді стійкого стереотипу, згідно з яким досягти гідного рівня життя можна лише шляхом трудових поїздок за кордон.
Соціально-економічним наслідком міжнародної трудової міграції є старіння нації, оскільки за кордон виїжджає молодь, котра там залишається жити та створювати сім’ї. Тому разом із загальними демографічними проблемами України соціальну напругу посилюють: додаткове навантаження на пенсійний фонд, зниження рівня доходів бюджету у зв’язку з тим, що ці доходи не оподатковуються в Україні. Нагальними заходами уникнення негативних наслідків трудової еміграції населення можна назвати такі [4, с.169]: 1) моніторинг внутрішньої та зовнішньої міграції з метою отримання даних щодо змін у її обсягах та прийняття рішень щодо впровадження національних та регіональних програм зайнятості; 2) підписання міжнародних угод про працевлаштування та соціальний захист трудових мігрантів, що слугуватиме підвищенню якості умов праці українських емігрантів; 3) орієнтація системи вищої освіти на потреби національного та регіональних ринків праці. Також зменшенню кількості трудових емігрантів сприятиме підвищення рівня життя українського населення, шляхом створення умов щодо підвищення реальних доходів населення, оскільки зазвичай міграційні потоки відбуваються з країн з нижчим рівнем життя до країн з більш високим рівнем.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Поширення явища міжнародної трудової міграції пов’язане з посиленням глобалізаційних процесів. Проте для подолання негативних наслідків міжнародної трудової міграції, слід контролювати її хід, зокрема в частині введення умов відкриття державних кордонів, тимчасових обмежень перебування трудових мігрантів за кордоном. І хоча однією з переваг досліджуваного явища є інтеграція України у європейські ринки, зокрема ринок праці, наша держава ще не готова у повному масштабі долучитися до відкриття державних кордонів для руху мігрантів, так як недоліки чинного вітчизняного законодавства щодо питань соціального захисту та працевлаштування не дозволяють захистити права і забезпечити добробут українців, працюючих за кордоном.
Література
References
