Морська Т. В. Інноваційний розвиток сільських територій як наслідок удосконалення транскордонних зв’язків // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2017. — №15.
Економічні науки
УДК: [332.122:338.43]:339.9
Морська Тетяна Василівна
кандидат економічних наук, доцент кафедри
бізнес-адміністрування, маркетингу та менеджменту
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Морская Татьяна Васильевна
кандидат экономических наук, доцент кафедры
бизнес-администрирования, маркетинга и менеджмента
ГВУЗ «Ужгородский национального университет»
Morska Tatyana
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the
Department Business Administration, Marketing and Management
Uzhhorod National University
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК НАСЛІДОК УДОСКОНАЛЕННЯ ТРАНСКОРДОННИХ ЗВ’ЯЗКІВ
ИННОВАЦИОННОЕ РАЗВИТИЕ СЕЛЬСКИХ ТЕРРИТОРИЙ КАК СЛЕДСТВИЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ТРАНСГРАНИЧНЫХ СВЯЗЕЙ
INNOVATIVE DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL TERRITORIES AS THE CONSEQUENCES OF TRANSBOUNDARY RELATIONSHIP IMPROVEMENT
Анотація. У статті досліджено транскордонні зв’язки Закарпатської області в контексті інноваційного розвитку сільських територій. Проаналізовано та виокремлено головні проблеми прикордонних сільських територій регіону. Визначено сільські території прикордонного регіону котрі можуть бути використані для реалізації проектів в рамках транскордонної співпраці з Європейським Союзом. Проведено аналіз розвитку сільських територій та сформовано проблемний каталог прикордонного регіону. Здійснено поділ сільських територій прикордонного регіону на групи за критерієм ключової функціональної діяльності. Запропоновано низку напрямів транскордонного співробітництва в контексті розвитку сільських територій прикордонного регіону.
Ключові слова: сільські території, прикордонний регіон, транскордонне співробітництво, транскордонні зв’язки, туризм, рекреація.
Аннотация. В статье исследованы трансграничные связи Закарпатской области в контексте инновационного развития сельских территорий. Проанализированы и выделены главные проблемы приграничных сельских территорий региона. Определены сельские территории приграничного региона, которые могут быть использованы для реализации проектов в рамках трансграничного сотрудничества с Европейским Союзом. Проведен анализ развития сельских территорий и сформирован проблемный каталог приграничного региона. Осуществлено разделение сельских территорий приграничного региона на группы по критерию ключевой функциональной деятельности. Предложен ряд направлений трансграничного сотрудничества в контексте развития сельских территорий приграничного региона.
Ключевые слова: сельские территории, пограничный регион, трансграничное сотрудничество, трансграничные связи, туризм, рекреация.
Summary. In the article was investigated transborder relations of Transcarpathian region in the context of innovative development of rural territories. The main problems of the borderland rural areas of the region are analyzed and singled out. The rural areas of the border region are identified which can be used to implement projects within cross-border cooperation with the European Union. The analysis of the development of rural areas was carried out and the problematic catalog of the border region was formed. The division of rural areas of the frontier region into groups according to the criterion of key functional activity has been implemented. A number of directions of cross-border cooperation in the context of development of rural areas of the frontier region are proposed.
Key words: rural territories, border region, cross-border cooperation, cross-border connections, tourism, recreation.
Інноваційний розвиток сільських територій як наслідок удосконалення транскордонних зв’язків Закарпатської області передбачає обґрунтоване визначення головних проблем цих територій, які важливо виокремити в наступні групи:
В останньому випадку доцільно розраховувати на допомогу європейських міжнародних структур у консультаційно-інформаційному та фінансовому плані. Основними програми Європейського Союзу, з яких Україна може отримати допомогу, а також і сільські території прикордонного регіону котрі можуть бути використані для реалізації проектів в рамках транскордонної співпраці є:
ENPI – транскордонне співробітництво:
ENPI – міжрегіональне співробітництво:
Тематичними інструментами та програмами є:
Європейський інструмент задля демократії та прав людини (EIDHR).
Дуже важливе значення має наявність об’єктивної інформації щодо стану і перспектив розвитку суміжних територій (наприклад, характеристики окремих сфер діяльності, що відображають функціональність сільських територій: сільського господарства, туризму і рекреації, лісового господарства, освіти, культури та ін.).
На основі проведеного аналізу розвитку сільських територій можна сформувати так званий проблемний каталог прикордонного регіону [1]. Паралельне дослідження суміжних територій сусідніх країн (Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини) дозволить сформувати проблемний каталог їх територій. Спільне опрацювання цих каталогів дозволить визначитися з переліком проблем, спільних для учасників транскордонного регіону [1].
Аналіз соціально-економічного стану сільських територій Закарпаття підтверджує суттєвий обмежуючий вплив на їх розвиток таких чинників як:
Своєю чергою, проблеми розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва займали чільне місце у Регіональній стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року [3]. Курс на поглиблення подальшої транскордонної та єврорегіональної співпраці визначено як один із пріоритетних напрямів стратегічного розвитку області. Зокрема, передбачається:
а) розвиток ділової транскордонної інфраструктури та співпраця на рівні місцевих і регіональних громад сусідніх країн:
б) поглиблення економічної транскордонної інтеграції господарюючих суб’єктів Європейських країн та регіонів:
Участь Закарпатської області у транскордонному співробітництві вирізняється певним набутим досвідом, результативністю, специфікою перебігу. Насамперед (що важливо у контексті даного дослідження), він підтверджує доцільність розширення повноважень місцевих громад і органів місцевої влади у площині встановлення прямих транскордонних зв’язків, які, зокрема, дотичні до таких сфер діяльності, як природне середовище та прогнозування стихійних лих, просторовий устрій, сільський туризм та рекреація, інноваційна діяльність, комунікаційна мережа.
Широкий діапазон транскордонних зв’язків з позитивною тенденцією до їх поглиблення і дієвості дозволяють в перспективі охопити не лише території, що безпосередньо примикають до кордону, а й віднайти механізми подолання проблем і в більш віддалених від нього районах, що, безумовно, ґрунтуватимуться на спільності інтересів з країнами-сусідами. З метою конкретизації стратегічних цілей, що мають на меті удосконалення транскордонної співпраці, умовно доцільно поділити сільські території досліджуваного регіону за критерієм ключової функціональної діяльності на наступні групи:
До першої групи віднести (Ужгородський, Берегівський, Виноградівський та Мукачівський райони) - сільські території, у розвитку яких безперечне вагоме місце займає сільське господарство, розвивається фермерство. Вони безпосередньо примикають до кордону (входять до прикордонної зони).
Прикордонні зони, згідно з Рекомендацією Ради Європи, це території, які географічно віддалені від лінії кордону на 2-50 км, залежно від положень національного законодавства. Згідно з угодою про малий прикордонний рух з Угорською Республікою, з української сторони 382 населені пункти віднесені до прикордонних і розташовані в Берегівському, Виноградівському, Мукачівському, Перечинському, Свалявському, Тячівському, Ужгородському, Хустському прикордонних районах. Відносно Словаччини у зону дії місцевого прикордонного руху входить 281 населений пункт Берегівського, Великоберезнянського, Воловецького, Мукачівського, Перечиського, Свалявського та Ужгородського районів. Таким чином, майже всі райони досліджуваного регіону (крім Іршавського та Міжгірського р-нів) є прикордонними. Усі вони достатньо широко задіяні до інвестиційних проектів в рамках транскордонної співпраці.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим» до прикордонних віднесено: Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Перечинський. Рахівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони [2].
До другої групи (Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Іршавський, Тячівський, Хустський райони) - сільські території, для яких характерне чітко виражене гірське сільське господарство з домінуванням тваринницької галузі. Тут має місце високий рівень зареєстрованого безробіття, економічно активна частина місцевого населення вирізняється міграційним типом поведінки. Основною формою господарювання є особисті селянські господарства. Більшість районів цієї групи, згідно з Постановою КМ України від 27 липня 1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим» [2], не належать до прикордонних. Процес диверсифікації тут є малопомітним.
До третьої групи (Свалявський, Рахівський, Перечинський райони) - сільські території, соціально-економічний розвиток яких орієнтується на позааграрну діяльність, альтернативні способи прикладання праці, пов’язані зі становленням і розвитком рекреаційно-туристичних ареалів в їх межах. Так, будівництво закладів високого рівня на кшталт баз відпочинку «Воєводино» (Перечинський р-н), «Сольва», готелю «Квеле Поляна» (Свалявський р-н) вже сьогодні значною мірою впливає на підвищення рівня зайнятості місцевих жителів та їх доходів. Рахівський район є лідером у розвитку сільського туризму. В прилеглих до гірськолижних та санаторно-оздоровчих зон територіях розширюється мережа готелів, мотелів, лижних трас, туристичних маршрутів, розвивається мале підприємництво, пов’язане з сільським туризмом, народними ремеслами тощо. Це, своєю чергою, вимагає консолідації додаткових коштів (інвестицій) на будівництво доріг, налагодження сучасного комунального господарства.
Актуальні проблеми соціального та економічного характеру, які притаманні територіям тієї чи іншої групи, та необхідність їх нагального вирішення виступають однією з головних передумов формування вектору активізації транскордонного співробітництва. На їх основі можна виокремити наступні головні завдання у цьому напрямку, що є обов’язковими для виконання в межах сільських територій прикордонного регіону:
Враховуючи вище зазначене, можна запропонувати низку напрямів транскордонного співробітництва в контексті розвитку сільських територій прикордонного регіону у розрізі вище окреслених груп:
Співробітництво в агропромисловому виробництві можна розвивати у таких напрямах:
Вище вказаний перелік слід доповнити напрямами, що характерні для сільських територій Закарпаття в цілому, незалежно від приналежності до тієї чи іншої природно-економічної зони чи групи.
Підґрунтям для розвитку більш тісної співпраці органів місцевого самоврядування сільських територій Закарпатської області з сусідніми державами є Резолюція [4] 315 (2010) та Рекомендації [5] 296 (2010), прийняті Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи в жовтні 2010 р. У резолюції 315 зазначено, що стабільність і стійкий розвиток гірських регіонів не можуть бути досягнуті в ізоляції, а вимагають розширення і поглиблення офіційного і неофіційного, транскордонного і міжрегіонального співробітництва, яке все активніше стає ключовим механізмом розвитку економічної і соціальної сфери областей, зміцнення територіальної згуртованості громад.
Підсумовуючи вище сказане, необхідно наголосити, що всі ці рішення мають дуже важливе значення не тільки для Закарпатської області, а й для Карпатського регіону в цілому, також для мешканців інших гірських регіонів Європи. Вони консолідують зусилля та потенціал місцевих і регіональних влад країн Європи, всього Європейського співтовариства задля ефективного використання існуючих можливостей з метою вирішення актуальних питань соціально-економічного розвитку, збереження екологічного і етнокультурного спадку народів Карпатського регіону та інших гірських регіонів, протидії природним і техногенним катаклізмам.
В рамках структури Карпатського єврорегіону органи місцевого самоврядування сільських населених пунктів мають реальну можливість бути безпосередніми учасниками спільних міжнародних проектів, зміцнювати двосторонні партнерські зв’язки між територіальними громадами.
Реалізація вказаних ініціатив, спрямованих на забезпечення добробуту і високоякісних умов життя місцевого населення, підвищення рівня конкурентоспроможності сільської економіки на базі новітніх інноваційних технологій та виняткової культурної і природної спадщини, можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін в Закарпатській області та Європейського Союзу, розуміння доцільності співпраці з питань вирішення проблем сільських територій.
Література
