Аннотация: Проанализировано программное обеспечение для компонентов Интернет-радио.
Ключевые слова: Интернет-радио, медиа-сервер, аудио, потоковая передача данных, плеер.
Технічні науки
УДК 004.032.6
Шеренковський Артем Олегович
Студент
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Шеренковский Артем Олегович
Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт»
Sherenkovskiy A.
Student
National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”
АНАЛІЗ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ІНТЕРНЕТ-РАДІОМОВЛЕННЯ
АНАЛИЗ ПРОГРАММНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ДЛЯ СОЗДАНИЯ ИНТЕРНЕТ-РАДИОВЕЩАНИЯ
ANALYSIS OF SOFTWARE FOR INTERNET BROADCASTING
Анотація: Проаналізоване програмне забезпечення для компонентів Інтернет-радіо.
Ключові слова: Інтернет-радіо, медіа-сервер, аудіо, потокова передача даних, плеєр.
Аннотация: Проанализировано программное обеспечение для компонентов Интернет-радио.
Ключевые слова: Интернет-радио, медиа-сервер, аудио, потоковая передача данных, плеер.
Summary: Software for Internet-radio components were analyzed.
Key words: Internet-radio, media-server, audio, streaming content transmission, player.
Незважаючи на велику кількість медіа-контенту в мережі Інтернет, радіомовлення через всесвітню павутину у сьогоденні не лише не втрачає своїх позицій, а й навпаки знаходить все більше й більше прихильників.
За даними статистики, кількість Інтернет-радіослухачів у США станом на 2014 рік була близькою до 160 мільйонів осіб, що складає близько 50% всього населення Сполучених Штатів, та близько 67% американців, що користуються Інтернетом. Разом із тим зростає час, який користувачі проводять слухаючи онлайн-радіо [1, с. 4].
Малюнок 1. Графік збільшення кількості Інтернет-радіослухачів(* - прогнозоване збільшення)[2]
Структура
У Інтернет-радіомовленні є 3 основних компоненти:
Малюнок 2. Структура з’єднання компонентів Інтернет-радіо [3, с. 767]
Програмне забезпечення компонентів Інтернет-радіо
Радіостанція. Першим, що необхідно будь-якій радіостанції у мережі Інтернет це програмне забезпечення, що зможе створювати та віддавати свій аудіо-потік у мережу. Найбільш розповсюдженими рішеннями є:
У таблиці 1 надано порівняльну характеристику даного програмного забезпечення.
Таблиця 1. Порівняльна характеристика програмного забезпечення для створення аудіо-потоку
Критерії |
Програвачі |
|||
RadioBOSS |
Winamp |
Ices |
PulseAudio |
|
Операційна система |
Windows |
Windows, Mac OS, Android |
Linux |
Windows, Linux, Solaris |
Можливість роботи з декількома джерелами |
+ |
- |
+ |
+ |
Безкоштовність |
- |
+ |
+ |
+ |
Додаткові можливості |
Створення звітів, генератор плейлистів, рекламний планувальник |
Багато плагінів, зручний широкосмуговий еквалайзер |
Мала необхідність у ресурсах |
Синхронізація потоків, придушення акустичного відлуння |
Медіа-сервер. Найважливішою частиною Інтернет-радіомовлення є медіа-сервер - програмне забезпечення, що до якого під'єднуються усі потоки аудіо-даних, як вхідні, так і вихідні.
Існують два найпопулярніших медіа-сервера для радіомовлення: SHOUTcast та IceCast.
Клієнт. В якості програмного забезпечення клієнта може виступати будь-який програвач, що може приймати дані з мережі Інтернет. Надалі ж було розглянуто три програвачі, а саме:
Висновки
Виходячи із результатів порівняння можна сказати, що при виборі ПЗ для створення аудіо-потоку для комерційного користування, що потребує звітності і планування реклами кращим вибором буде RadioBOSS, що має цей функціонал. Для любительської радіостанції краще підійде PulseAudio, що є безкоштовним та багатоплатформовим і має можливості придушення відлуння та синхронізації вихідних аудіо-потоків.
Серед розглянутих варіантів реалізації медіа-серверу усі підтримують розповсюдженні формати аудіо, мають можливість роботи з декількома джерелами звуку та мають повноцінну онлайн документацію англійською мовою. Проте мала необхідність у ресурсах надає перевагу саме медіа-серверу IceCast.
Щодо програм-програвачів, то всі розглянуті можуть відтворювати аудіопотік, що йде з мережі, та мають еквалайзери для покращення звучання композиції, тож питання обрання певного з них переходить до питання зручності використання для кожного індивідуального користувача. Окремо можна відмітити Amarok, єдиний з розглянутих варіантів, що має дистрибутиви для ОС Linux, та має тісну інтеграцію з Вікіпедією, що надає можливість швидкого пошуку інформації про композицію, альбом чи автора.
Література: