В статті розглядається контроль вмісту важких металів у воді за допомогою аналізатора м-ха1000-5.
Хімічні науки
ГАЛІМОВА ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛІВНА
к.х.н., доцент кафедри аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води
Національний університет біоресурсів і природокористування України
м. Київ, Україна
СУРОВЦЕВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ
к.т.н., с.н.с.,
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України і МОН України
м. Київ, Україна
КРАВЧЕНКО ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА
асистент кафедри загальної хімії Національний університет біоресурсів і природокористування України
м. Київ, Україна
АКСЬОНОВА МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
студентка
Національний університет біоресурсів і природокористування України
м. Київ, Україна
КОНТРОЛЬ ВМІСТУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ВОДІ ЗА ДОПОМОГОЮ АНАЛІЗАТОРА М-ХА1000-5
Дані, наведені Всесвітнім фондом дикої природи, свідчать, що людство очікує глобальна катастрофа, оскільки попит на природні ресурси перевищив екологічну ємність Землі. Метали посідають вагоме місце серед полютантів водного середовища, поступаючись за масштабами забруднення лише нафтопродуктам та хлорорганічним пестицидам [1; 2, с.166-174]. Загальновідомо, що метали навіть у порівняно малих концентраціях токсично впливають на водні організми, у першу чергу на риб, внаслідок біоакумуляції в їх органах і тканинах. Разом з прямим токсичним впливом на організми перехідні і важкі метали чинять гонадотоксичну, мутагенну та канцерогенну дію [3, с. 68-70].
Незважаючи на загальний прогрес фізико-хімічних методів аналізу (наприклад атомно-адсорбційних), визначення перехідних та важких металів у природних та стічних водах пов’язано із значними аналітичними труднощами та високим кошторисом аналізу. До переваг електрохімічних методів, у порівнянні із іншими, відносять їх селективність, простоту і невисоку вартість апаратури, яка не потребує спеціально обладнаних лабораторій, а найголовніше – це високу точність вимірювань.
Роботи виконано із застосуванням Аналізатора М-ХА1000-5, який працює на основі електрохімічного методу інверсійної хронопотенціометрії. В приладі всі операції електрохімічного циклу, за винятком внесення стандарту і зміни проб, запрограмовані і виконуються в автоматичному режимі. Аналізатор має ряд переважних властивостей:
Розроблені методологічне, алгоритмічне і програмне забезпечення по визначенню важких металів у воді різного природного походження. Для аналізу була використана бюветна вода, питна вода з водопроводу та природна вода озер Голосіївського району м. Києва, які розташовані в межах зони антропогенного навантаження міста та ставкову воду навчально-науково-виробничої лабораторії рибництва у смт Немішаєве Київської області, яка застосовується за умови штучного нересту і культивування ікри та ембріонів риб.
Для проведення аналізу відібрані зразки води фільтрували через фільтр “біла ” або “синя” смуга. Далі 100 см3 отриманого фільтрату повільно випаровували на електроплитці в термостійкому хімічному стакані до об’єму 5-8 см3.
Для мінералізації розчинених у воді органічних речовин додавали
1 см3 HNO3 (густина 1,40 г/см3) та 2 см3 Н2О2 (30%). Суміш залишали на 15 хвилин та випаровували до сухого стану. Отриманий сухий залишок розчиняли у 25 см3 2М соляної кислоти. Вимірювання здійснювали згідно електрохімічного циклу, який введено в програму аналізатора. Аналіз вимірювання виконано за методом добавок. В таблиці 1 приведено результати вимірювань вмісту важких металів у зразках води
Таблиця 1 – Результати визначення важких металів у воді на аналізаторі М-ХА1000-5
Проби води
|
Концентрація, мг/дм3 |
||||
Pb |
Cu |
Cd |
Zn |
||
Бювет |
Вода питна, вул. Героїв Оборони, 10 |
0,000156 |
0,00356 |
0,0000905 |
0,0359 |
Водогін |
Вода питна, водопровод, пр.-т Науки, 62-а |
0,000309 |
0,00465 |
0,000109 |
0,0496 |
Природна вода |
Вода озеро Дідоровка |
0,00089 |
0,0556 |
0,000621 |
0,0758 |
Вода озеро Голосіївське |
0,00145 |
0,0451 |
0,000947 |
0,0697 |
|
Ставкова вода смт Немішаєве |
0,00056 |
0,0083 |
0,00011 |
0,0420 |
За отриманими результатами, можна зробити наступний висновок, що бюветна вода значно екологічно чистіша у порівняні з природними водами, на стан яких негативно впливає антропогенний фактор.
Література